Перейти до змісту
PolskiCert.pl
Увійти Створити акаунт

Непряма мова (mowa zależna)

Перетворення висловлювань на непряму мову (mowa zależna), залежні питальні речення (zdania pytajne zależne), дієслова введення (czasowniki wprowadzające) та зміщення займенників і обставин.

Рівні: B2 · C1 · 48 завдань

Читати статтю

  1. 1. (B2)

    Anna powiedziała do Piotra: „Przygotuję twoje dokumenty”. Piotr relacjonuje to sekretarce: Anna powiedziała, że przygotuje ... dokumenty.

    1. A. moje
    2. B. swoje
    3. C. twoje
    Полоніуш пояснює:

    Після зміни особи, яка говорить, треба пристосувати займенники (zaimki) до нової комунікативної ситуації. У словах Анни присвійний займенник (zaimek dzierżawczy) „twoje” стосувався Петра, а коли Петро переказує це висловлювання, він мусить сказати „moje”. Форми „twoje” і „swoje” вказували б відповідно на секретарку або на Анну, а не на документи Петра.

    Правило: зміщення присвійних займенників (zaimki dzierżawcze) у непрямій мові (mowa zależna)

  2. 2. (B2)

    Anna powiedziała: „Jestem zmęczona”. W mowie zależnej: Anna powiedziała, ... jest zmęczona.

    1. A. żeby
    2. B. czy
    3. C. że
    4. D. aby
    Полоніуш пояснює:

    Розповідне речення (zdanie oznajmujące) у непрямій мові (mowa zależna) вводимо сполучником (spójnik) „że”. „Czy” служить для введення залежних питань (pytania zależne), а не звичайних тверджень. „Żeby” і „aby” вимагають іншої конструкції і тут не поєднуються з формою „jest”.

    Правило: розповідне речення (zdanie oznajmujące) у непрямій мові (mowa zależna), введене сполучником (spójnik) że

  3. 3. (B2)

    Dyrektor oświadczył w poniedziałek: „Za tydzień rozpoczniemy kontrolę”. Następnego dnia sekretarka zrelacjonowała, że dyrektor oświadczył, iż kontrola rozpocznie się ... .

    1. A. tydzień wcześniej
    2. B. tydzień później
    3. C. za tydzień
    Полоніуш пояснює:

    Обставини часу (okoliczniki czasu), залежні від моменту мовлення, треба змістити, коли переказ виникає в інший день. Вираз „za tydzień” з висловлювання директора стосувався понеділка, тому в переказі наступного дня правильним є „tydzień później”. „Za tydzień” рахувало б час від вівторка, а „tydzień wcześniej” змінює часовий напрям на протилежний.

    Правило: зміщення обставин часу (okoliczniki czasu) у непрямій мові (mowa zależna)

  4. 4. (B2)

    Katarzyna powiedziała Piotrowi: „Pożyczę ci mój samochód, jeśli oddasz mi swój klucz”. W mowie zależnej: Katarzyna powiedziała Piotrowi, że pożyczy ... samochód, jeśli odda jej swój klucz.

    1. A. jej swój
    2. B. mu swój
    3. C. ci mój
    Полоніуш пояснює:

    У непрямій мові (mowa zależna) займенники (zaimki) треба пристосувати до нової перспективи: адресат висловлювання стає „mu”, а річ, що належить до підмета (podmiot) речення, окреслюється як „swój”. Поєднання „ci mój” зберігає форми з прямої мови (mowa niezależna). Вираз „jej swój” змінює адресата дії і не відповідає ситуації, описаній у реченні.

    Правило: зміщення особових і присвійних займенників (zaimki osobowe i dzierżawcze) у непрямій мові (mowa zależna)

  5. 5. (B2)

    Kierownik powiedział stażyście: „Proszę natychmiast poprawić tabelę”. W protokole zapisano: Kierownik ... stażyście natychmiast poprawić tabelę.

    1. A. zapytał
    2. B. poprosił
    3. C. kazał
    Полоніуш пояснює:

    Дієслово (czasownik) „kazać” може утворювати конструкцію „kazać komuś coś zrobić”, тобто поєднується з давальним відмінком (celownik) особи та інфінітивом (bezokolicznik). „Poprosił stażyście” є помилковим, бо „poprosić” вимагає знахідного відмінка (biernik) особи або конструкції „poprosić kogoś o coś”. „Zapytał stażyście” також порушує керування дієслова (rekcja czasownika), оскільки правильно кажуть „zapytał stażystę” або „zapytał stażystę o coś”.

    Правило: керування дієслова (rekcja czasownika) kazać у непрямій мові (mowa zależna)

  6. 6. (B2)

    Klientka powiedziała konsultantowi: „Proszę anulować rezerwację”. W relacji napiszemy: Klientka poprosiła konsultanta, ... rezerwację.

    1. A. żeby anulował
    2. B. czy anulował
    3. C. że anulował
    Полоніуш пояснює:

    Прохання в непрямій мові (mowa zależna) виражається конструкцією „poprosić kogoś, żeby” з формою умовного способу (tryb przypuszczający). „Żeby anulował” вказує, що консультант має зробити. „Że anulował” означало б інформацію про виконану дію, а „czy anulował” вводило б питання, а не прохання.

    Правило: прохання в непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  7. 7. (B2)

    Lekarka powiedziała pacjentowi: „Dobrze byłoby, gdyby odpoczął pan kilka dni”. Pacjent relacjonował później: Lekarka ... mi, żebym odpoczął kilka dni.

    1. A. zapytała
    2. B. poradziła
    3. C. poprosiła
    Полоніуш пояснює:

    Дієслово (czasownik) „poradzić” поєднується з давальним відмінком (celownik), тому правильним є „poradziła mi, żebym...”. Дієслово „poprosić” вимагає знахідного відмінка (biernik) особи, тому треба було б сказати „poprosiła mnie”, а не „poprosiła mi”. Дієслово „zapytać” також не підходить до конструкції з давальним відмінком і цільовим реченням (zdanie celowe), введеним через „żeby”.

    Правило: керування дієслова (rekcja czasownika) poradzić у непрямій мові (mowa zależna)

  8. 8. (B2)

    Mama powiedziała synowi: „Idź po zakupy”. W mowie zależnej: Mama powiedziała synowi, ... poszedł po zakupy.

    1. A. czy
    2. B. że
    3. C. niech
    4. D. żeby
    Полоніуш пояснює:

    Наказ у непрямій мові (mowa zależna) найчастіше вводимо через „żeby” і форму типу „poszedł”. „Że” вводить розповідне речення (zdanie oznajmujące), а „czy” - залежне питальне речення (zdanie pytajne zależne). „Niech poszedł” є неправильним поєднанням наказової частки (partykuła rozkazująca) з формою минулого часу (czas przeszły).

    Правило: наказ у непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  9. 9. (B2)

    Menedżer powiedział do asystentki: „Wyślij kontrahentowi potwierdzenie jeszcze dziś”. W notatce zapisano: Menedżer poprosił asystentkę, ... kontrahentowi potwierdzenie tego dnia.

    1. A. żeby wysłał
    2. B. żeby wysłała
    3. C. że wysłała
    Полоніуш пояснює:

    Прохання або наказ у непрямій мові (mowa zależna) можна ввести конструкцією „żeby” з формою умовного способу (tryb przypuszczający), узгодженою з виконавцем дії. Виконавцем є asystentka, тому потрібна форма „żeby wysłała”. „Że wysłała” подає дію як факт, а „żeby wysłał” має невідповідний рід виконавця.

    Правило: прохання в непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  10. 10. (B2)

    Menedżer stwierdził: „Mój dział przygotuje analizę tutaj do końca miesiąca”. W notatce sporządzonej w innej siedzibie napisano, że menedżer stwierdził, ... dział przygotuje analizę tam do końca miesiąca.

    1. A. że jego
    2. B. czy jego
    3. C. że mój
    Полоніуш пояснює:

    Розповідне речення (zdanie oznajmujące) у непрямій мові (mowa zależna) вводиться сполучником (spójnik) „że”, а займенник (zaimek) „mój” треба змінити відповідно до перспективи того, хто переказує, на „jego”. Поєднання „czy jego” є властивим для залежного питання (pytanie zależne), а не для розповідного речення. Вираз „że mój” залишає займенник з прямої мови (mowa niezależna) і помилково натякає, що відділ належить особі, яка переказує.

    Правило: показник розповідного речення (zdanie oznajmujące) і зміщення присвійного займенника (zaimek dzierżawczy) у непрямій мові (mowa zależna)

  11. 11. (B2)

    Na konferencji w poniedziałek rzecznik zapowiedział: „Za dwa dni opublikujemy pełny raport”. W artykule napisanym tydzień później podano, że rzecznik zapowiedział publikację pełnego raportu ...

    1. A. dwa dni temu
    2. B. dwa dni później
    3. C. za dwa dni
    Полоніуш пояснює:

    У переказуванні чужого висловлювання обставина „za dwa dni” змінюється на „dwa dni później”, бо рахуємо час від моменту висловлювання речника. Вираз „za dwa dni” зберігає перспективу прямої мови (mowa niezależna). Форма „dwa dni temu” стосувалася б часу, що передує переказу, а не запланованого терміну.

    Правило: зміщення обставини часу (okolicznik czasu) za dwa dni у непрямій мові (mowa zależna)

  12. 12. (B2)

    Po badaniu lekarka oświadczyła: „Pacjent jest przytomny i może wrócić do domu”. W raporcie napisano: Lekarka oświadczyła, że pacjent ... przytomny i może wrócić do domu.

    1. A. będzie
    2. B. jest
    3. C. był
    Полоніуш пояснює:

    У польській непрямій мові (mowa zależna) не застосовується автоматичне узгодження часів (następstwo czasów) під впливом дієслова (czasownik) у минулому часі (czas przeszły). Якщо в прямому висловлюванні лікарка говорить про стан, актуальний у момент заяви, у переказі залишається форма „jest”. Форми „był” і „będzie” змінюють час події, тому не передають змісту цитованого висловлювання.

    Правило: відсутність узгодження часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  13. 13. (B2)

    Po krótkiej naradzie trener najpierw poradził, a potem kazał zawodnikom, żeby ... tempo biegu.

    1. A. zmniejszyli
    2. B. zmniejszcie
    3. C. zmniejszą
    Полоніуш пояснює:

    Після дієслів (czasowniki) „poradzić” і „kazać” зміст рекомендації або наказу можна ввести через „żeby” з формою умовного способу (tryb przypuszczający). „Zmniejszyli” є правильною формою, що стосується спортсменів. „Zmniejszą” - це форма майбутнього часу (czas przyszły), а „zmniejszcie” - це неперетворений наказовий спосіб (tryb rozkazujący).

    Правило: рекомендація і наказ у непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  14. 14. (B2)

    Podczas spotkania w Gdańsku organizator powiedział: „Tutaj odbędzie się finał”. Po powrocie do Warszawy relacjonujemy: Organizator powiedział, że finał odbędzie się ... .

    1. A. tam
    2. B. tutaj
    3. C. tu
    4. D. tędy
    Полоніуш пояснює:

    Обставина місця (okolicznik miejsca) залежить від місця, у якому ми переказуємо висловлювання. Коли ми говоримо вже у Варшаві про зустріч у Гданську, „tutaj” з цитати змінюється на „tam”. „Tu” і „tutaj” вказували б на місце теперішнього мовлення, а „tędy” означає напрямок дороги, а не місце події.

    Правило: зміна обставини місця (okolicznik miejsca) tutaj на tam у непрямій мові (mowa zależna)

  15. 15. (B2)

    Podczas środowego posiedzenia prezes oświadczył: „Wczoraj zakończyliśmy negocjacje”. W piątkowym sprawozdaniu zapisano, że prezes oświadczył, iż negocjacje zakończono ...

    1. A. dzień wcześniej
    2. B. wczoraj
    3. C. tego dnia
    Полоніуш пояснює:

    У непрямій мові (mowa zależna) обставину (okolicznik) „wczoraj” треба співвіднести з моментом первісного висловлювання, тому її змінюють на „dzień wcześniej”. Форма „wczoraj” зберігає перспективу особи, яка говорить безпосередньо, а не тієї, що переказує. Вислів „tego dnia” означав би день засідання, а не день, що передував засіданню.

    Правило: зміна обставини часу (okolicznik czasu) у непрямій мові (mowa zależna)

  16. 16. (B2)

    Podczas wizyty w Krakowie ekspert stwierdził: „Tu należy postawić dodatkowe znaki”. W raporcie napisanym w Warszawie zrelacjonowano, że ekspert stwierdził, iż dodatkowe znaki należy postawić ... .

    1. A. tam
    2. B. tu
    3. C. tutaj
    Полоніуш пояснює:

    Обставини місця (okoliczniki miejsca) типу „tu” і „tutaj” стосуються місця, у якому перебуває мовець. У повідомленні, складеному у Варшаві, потрібно вказати Краків із перспективи автора звіту, тому вживається „tam”. Форми „tu” і „tutaj” помилково переносили б точку відліку до місця написання звіту.

    Правило: зміна обставин місця (okoliczniki miejsca) у непрямій мові (mowa zależna)

  17. 17. (B2)

    Prezes powiedziała: „Nie zgodzę się na tę zmianę”. W relacji napiszemy: Prezes powiedziała, że ... na tę zmianę.

    1. A. nie zgodzi się
    2. B. nie zgodziła się
    3. C. nie zgodzę się
    Полоніуш пояснює:

    У польській непрямій мові (mowa zależna) не застосовується автоматична послідовність часів (następstwo czasów), тому висловлювання про майбутнє рішення зберігає майбутній зміст. Форма „nie zgodzi się” має правильну третю особу (trzecia osoba) і відповідає словам prezes. „Nie zgodzę się” не змінює особи, а „nie zgodziła się” помилково переносить висловлювання в минуле.

    Правило: відсутність послідовності часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  18. 18. (B2)

    Przed głosowaniem, które odbędzie się za godzinę, przewodniczący oświadczył w imieniu komisji: „Popieramy ten wniosek”. W protokole zapisano: Przewodniczący oświadczył, że komisja ... ten wniosek.

    1. A. popiera
    2. B. popierała
    3. C. popieramy
    Полоніуш пояснює:

    Коли особа говорить від імені групи, у непрямій мові (mowa zależna) потрібно узгодити форму дієслова (czasownik) з назвою цієї групи. „Komisja popiera” має третю особу (trzecia osoba) однини (liczba pojedyncza) і зберігає теперішній час (czas teraźniejszy), бо голосування лише має відбутися. „Popieramy” безпідставно залишає першу особу (pierwsza osoba) множини (liczba mnoga), а „popierała” вводить необґрунтований минулий час (czas przeszły).

    Правило: зміна особи дієслова (osoba czasownika) у непрямій мові (mowa zależna) після висловлювання від імені групи

  19. 19. (B2)

    Radca prawny powiedział do klienta: „Na pana miejscu złożyłbym odwołanie”. Klient zrelacjonował: Radca prawny ... mi, żebym złożył odwołanie.

    1. A. zapytał
    2. B. poradził
    3. C. kazał
    Полоніуш пояснює:

    Дієслово (czasownik), що вводить висловлювання, повинно передавати намір прямого висловлювання. Зворот „na pana miejscu” сигналізує рекомендацію, тому пасує дієслово „poradził”. „Kazał” означає наказ, якого в цитаті немає, а „zapytał” не пасує ні за значенням, ні синтаксично до займенника (zaimek) „mi”.

    Правило: добір дієслова введення (czasownik wprowadzający) у непрямій мові (mowa zależna)

  20. 20. (B2)

    Reporter zapytał rzeczniczkę, ... minister podpisze rozporządzenie jeszcze dziś.

    1. A. czy
    2. B. że
    3. C. jeśli
    Полоніуш пояснює:

    Залежне питання з відповіддю так/ні (pytanie zależne rozstrzygające) у польській мові вводиться сполучником (spójnik) „czy”. „Jeśli” є калькою з англійського if і вводить умову, а не залежне питання після дієслова (czasownik) „zapytać”. „Że” вводить розповідне речення (zdanie oznajmujące), тому перетворило б питання на твердження.

    Правило: залежне питання з відповіддю так/ні (pytanie zależne rozstrzygające), введене сполучником (spójnik) czy

  21. 21. (B2)

    Tomasz powiedział Ewie: „Zgubiłem mój bilet”. Ewa relacjonuje: Tomasz powiedział mi, że zgubił ... bilet.

    1. A. twój
    2. B. nasz
    3. C. swój
    4. D. mój
    Полоніуш пояснює:

    У непрямій мові (mowa zależna) присвійний займенник (zaimek dzierżawczy) потрібно узгодити з особою, про яку йдеться. „Swój” стосується підмета (podmiot) залежного речення (zdanie zależne), тобто Tomasza. „Mój”, „twój” і „nasz” змінили б власника квитка, тому не передають змісту цитованого висловлювання.

    Правило: зміна присвійного займенника (zaimek dzierżawczy) у непрямій мові (mowa zależna)

  22. 22. (B2)

    W czwartek minister stwierdził: „Wczoraj zakończyliśmy negocjacje”. W sobotę relacjonujemy: Minister stwierdził, że zakończyli negocjacje ... .

    1. A. dzień wcześniej
    2. B. wczoraj
    3. C. jutro
    4. D. poprzedni dzień
    Полоніуш пояснює:

    У непрямій мові (mowa zależna) обставину часу (okolicznik czasu) „wczoraj” відносимо до дня первісного висловлювання, а не до дня переказування. Тому в суботньому переказі четвергового висловлювання слід ужити форму „dzień wcześniej”. „Wczoraj” вказувало б на п’ятницю, „jutro” - на неділю, а „poprzedni dzień” має неправильну форму відмінка (przypadek).

    Правило: зміна обставини часу (okolicznik czasu) wczoraj на dzień wcześniej у непрямій мові (mowa zależna)

  23. 23. (B2)

    W końcowym wniosku raportu audytor uznał, ... wszystkie faktury zostały opisane zgodnie z procedurą.

    1. A. że
    2. B. czy
    3. C. żeby
    Полоніуш пояснює:

    Дієслово (czasownik) „uznać” у значенні прийняття чогось як висновку вводить зміст судження сполучником (spójnik) „że”. „Czy” вводить непряме питання (pytanie zależne), а „żeby” - наказ, прохання або мету, тому вони не підходять для передавання змісту висновку.

    Правило: сполучник (spójnik) że після дієслів (czasownik), що вводять зміст судження

  24. 24. (B2)

    W poniedziałek prezes oświadczył: „Dziś podpisałem umowę”. W środę relacjonujemy tę wypowiedź: Prezes oświadczył, że podpisał umowę ... .

    1. A. tego dnia
    2. B. ten dzień
    3. C. jutro
    4. D. dziś
    Полоніуш пояснює:

    У непрямій мові (mowa zależna) обставини (okoliczniki), пов’язані з моментом мовлення, потрібно узгодити з моментом переказування. Оскільки висловлювання з понеділка ми переказуємо в середу, „dziś” з цитати змінюється на „tego dnia”. „Dziś” і „jutro” вказують на інші дні, а „ten dzień” не утворює правильної обставини часу (okolicznik czasu) в цьому реченні (zdanie).

    Правило: зміна обставини часу (okolicznik czasu) dziś на tego dnia у непрямій мові (mowa zależna)

  25. 25. (C1)

    Audytor zapytał zarząd, ... spółka wdrożyła zalecenia pokontrolne w terminie.

    1. A. jeśli
    2. B. żeby
    3. C. czy
    Полоніуш пояснює:

    У непрямому загальному питанні (pytanie zależne rozstrzygające) використовують сполучник (spójnik) „czy” і порядок слів розповідного речення (szyk zdania oznajmującego). „Jeśli” вводить умову (warunek), а не зміст питання. „Żeby” слугує, зокрема, для передавання наказів або мети (cel), тому не підходить після дієслова (czasownik) „zapytać” у цьому контексті.

    Правило: непряме загальне питання (pytanie zależne rozstrzygające), введене сполучником (spójnik) czy

  26. 26. (C1)

    Choć przyczyn awarii jeszcze nie potwierdzono, rzecznik spółki ..., że opóźnienie wynikało wyłącznie z błędu dostawcy.

    1. A. zweryfikował
    2. B. udowodnił
    3. C. utrzymywał
    Полоніуш пояснює:

    Дієслово (czasownik) „utrzymywał” дає змогу передати чуже висловлювання з дистанцією і без взяття відповідальності за його правдивість. „Udowodnił” означає, що тезу було доведено, а це суперечить інформації про відсутність підтвердження причин. „Zweryfikował” також натякає на перевірку й підтвердження, тому не підходить до контексту непевності.

    Правило: дієслово, що вводить (czasownik wprowadzający), як носій оцінки в непрямій мові (mowa zależna)

  27. 27. (C1)

    Dyrektor napisał przed tygodniem: „Nie zamierzam rezygnować z funkcji”. W relacji zależnej: Dyrektor napisał, że nie ... rezygnować z funkcji.

    1. A. zamierza
    2. B. zamierzał
    3. C. zamierzył
    Полоніуш пояснює:

    У польській непрямій мові (mowa zależna) не діє англійська узгодженість часів (następstwo czasów), тому час (czas) первинного висловлювання загалом зберігається. Форма „zamierzał” була б необґрунтованим відсуненням часу в минуле під впливом англійського backshiftu. „Zamierzył” змінює вид (aspekt) і значення дієслова (czasownik), бо означає виникнення наміру, а не тривалий намір, виражений у цитаті.

    Правило: відсутність узгодженості часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  28. 28. (C1)

    Dyrektorka poprosiła analityków, ... zestawienie kosztów do poniedziałku.

    1. A. żeby uzupełnili
    2. B. że uzupełnili
    3. C. czy uzupełnili
    Полоніуш пояснює:

    Прохання (prośba) у непрямій мові (mowa zależna) передають за допомогою конструкції (konstrukcja) „żeby” з відповідною формою дієслова (czasownik). „Że uzupełnili” подає інформацію як факт, а не прохання. „Czy uzupełnili” вводить непряме питання (pytanie zależne), тому не передає наміру дієслова „poprosić”.

    Правило: прохання (prośba) у непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  29. 29. (C1)

    Ekspertka wyjaśniła w raporcie: „Mechanizm działa tylko przy niskich stopach procentowych”. Relacjonując jej tezę, napiszemy: Ekspertka wyjaśniła, że mechanizm ... tylko przy niskich stopach procentowych.

    1. A. zadziała
    2. B. działa
    3. C. działał
    Полоніуш пояснює:

    Теперішній час (czas teraźniejszy) з первинного висловлювання залишається теперішнім часом також після дієслова, що вводить, у минулому часі (czas przeszły). „Działał” випливало б із хибного застосування узгодженості часів (następstwo czasów). „Zadziała” вводило б майбутній час (czas przyszły) і змінювало б сенс загальної тези експертки.

    Правило: відсутність узгодженості часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  30. 30. (C1)

    Fragment „Referent odłożył pismo. Po co miał się spieszyć? Przecież termin był nierealny” oddaje myśli postaci bez cudzysłowu i bez czasownika mówienia. To przykład mowy ...

    1. A. pozornie zależnej
    2. B. niezależnej właściwej
    3. C. zależnej właściwej
    Полоніуш пояснює:

    Невласне-пряма мова (mowa pozornie zależna) поєднує третьоособову розповідь (narracja trzecioosobowa) з перспективою персонажа, тому в ній можуть з'являтися питання й оцінки, що належать героєві. Тип „Mowa niezależna właściwa” вимагав би безпосереднього наведення висловлювання, зазвичай у лапках. Тип „Mowa zależna właściwa” був би підпорядкований дієслову типу „powiedział”, „pomyślał” або „zapytał”.

    Правило: невласне-пряма мова (mowa pozornie zależna) як поєднання розповіді з перспективою персонажа

  31. 31. (C1)

    Komisja wezwała spółkę, ... praktyk naruszających konkurencję.

    1. A. zaniechawszy
    2. B. że zaniechała
    3. C. żeby zaniechała
    Полоніуш пояснює:

    Після дієслів (czasowniki), що виражають наказ (nakaz), заклик або вимогу, наказ у непрямій мові (mowa zależna) вводять через „żeby” або „aby” та форму типу „zaniechała”. Вислів „że zaniechała” означав би констатацію факту, а не наказ. Дієприслівник (imiesłów) „zaniechawszy” не утворює додаткового підрядного речення (zdanie dopełnieniowe), потрібного в цій конструкції.

    Правило: наказ (rozkaz) у непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  32. 32. (C1)

    Komisja znała sam fakt uchylenia decyzji, lecz nie znała motywów, dlatego dociekała, ... wojewoda uchylił decyzję.

    1. A. czy
    2. B. dlaczego
    3. C. żeby
    Полоніуш пояснює:

    Коли непряме питання (pytanie zależne) стосується причини, його вводять відповідним питальним займенником (zaimek pytający), тут „dlaczego”. „Czy” служить для загальних питань (pytania rozstrzygające), а контекст чітко говорить, що сам факт скасування рішення був відомий. „Żeby” не вводить питання про причину.

    Правило: непряме питання (pytanie zależne) з питальним займенником (zaimek pytający)

  33. 33. (C1)

    Monitoring potwierdził obecność urzędnika w archiwum, lecz on mówił: „Nie wchodziłem tam po godzinach”. Krytyczny autor relacji napisze: Urzędnik ..., że nie wchodził tam po godzinach.

    1. A. wykazał
    2. B. utrzymywał
    3. C. przyznał
    4. D. zaprzeczył
    Полоніуш пояснює:

    Дієслово, що вводить (czasownik wprowadzający), може не лише вводити чуже висловлювання, а й сигналізувати оцінку його достовірності. „Utrzymywał” означає, що хтось наполягав на своєму твердженні попри обставини, які ставили його під сумнів. „Przyznał” і „wykazał” передбачають правдивість змісту, а „zaprzeczył, że nie wchodził” змінює сенс висловлювання на протилежний.

    Правило: вибір дієслова, що вводить (czasownik wprowadzający), як носія оцінки в непрямій мові (mowa zależna)

  34. 34. (C1)

    Na naradzie, która jeszcze trwa, koordynator powiedział: „Raport trafi do rektora jutro”. W mowie zależnej: Koordynator powiedział, że raport ... do rektora jutro.

    1. A. trafił
    2. B. trafi
    3. C. trafiłby
    Полоніуш пояснює:

    У польській непрямій мові (mowa zależna) час підрядного речення (zdanie podrzędne) зберігає часову співвіднесеність первинного висловлювання. Оскільки в цитаті йдеться про майбутнє, правильною є майбутня форма „trafi”. „Trafił” переносить подію в минуле, а „trafiłby” вводить умовний спосіб (tryb przypuszczający), якого немає в первинному висловлюванні.

    Правило: відсутність узгодженості часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  35. 35. (C1)

    Na posiedzeniu w maju minister zapowiedział: „Nowe przepisy wejdą w życie 1 stycznia przyszłego roku”. W protokole z tego posiedzenia należy zapisać: Minister zapowiedział, że nowe przepisy ... 1 stycznia następnego roku.

    1. A. weszłyby w życie
    2. B. weszły w życie
    3. C. wejdą w życie
    Полоніуш пояснює:

    У польському переказуванні зберігають майбутній час (czas przyszły), якщо первинне висловлювання стосувалося майбутнього. Правильне „wejdą w życie”, бо протокол відтворює зміст оголошення, а не пізніший фактичний стан. Форми „weszłyby w życie” і „weszły w życie” змінюють значення висловлювання: перша вводить умовний спосіб (tryb przypuszczający), друга подає подію як доконаний факт.

    Правило: відсутність узгодженості часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  36. 36. (C1)

    Nie ustalono w raporcie, ... usunięto z akt pierwotną wersję załącznika.

    1. A. z czyjej inicjatywy
    2. B. czyjej inicjatywy
    3. C. z kogo inicjatywy
    Полоніуш пояснює:

    У непрямому питанні (pytanie zależne) з питальним займенником (zaimek pytający) зберігається конструкція, якої вимагає зміст речення: „z czyjej inicjatywy”. Саме „czyjej inicjatywy” тут не утворює правильної обставини (okolicznik). Вираз „z kogo inicjatywy” є помилковим поєднанням форми іменникового питального займенника (zaimek pytajny rzeczowny) „kto” з іменником (rzeczownik), замість присвійної форми (forma dzierżawcza) „czyjej”.

    Правило: непряме питання (pytanie zależne) з питальним займенником (zaimek pytający) і потрібною прийменниковою конструкцією

  37. 37. (C1)

    Pełnomocnik zażądał od wykonawcy, ... nie przekazywał dokumentacji podwykonawcom bez pisemnej zgody.

    1. A. czy
    2. B. że
    3. C. żeby
    Полоніуш пояснює:

    Вимогу в непрямій мові (mowa zależna) вводять конструкцією „żeby” з формою умовного способу (tryb przypuszczający). „Że” вводить передусім повідомлення, а не наказ чи вимогу. „Czy” слугує для залежних розділових питань, тому не підходить після дієслова „zażądał”.

    Правило: наказ і вимога в непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  38. 38. (C1)

    Po kontroli archiwum inspektorzy ustalali, ... zaginioną teczkę przekazano przed likwidacją wydziału.

    1. A. komu
    2. B. kim
    3. C. kogo
    Полоніуш пояснює:

    У залежному питанні питальний займенник (zaimek pytający) повинен мати відмінок (przypadek), якого вимагає дієслово (czasownik) у підрядному реченні (zdanie podrzędne). Дієслово „przekazać” у значенні „dać komuś” поєднується з давальним відмінком (celownik), тому правильним є „komu”. Форми „kogo” і „kim” порушують керування дієслова: перша є знахідним відмінком (biernik), друга - орудним відмінком (narzędnik).

    Правило: залежне питання з питальним займенником (zaimek pytający) і керуванням дієслова (rekcja czasownika)

  39. 39. (C1)

    Podczas czwartkowej konferencji prezes powiedział: „Spółka pozostaje wypłacalna”. W depeszy wysłanej godzinę później napisano: Prezes zapewnił, że spółka ... wypłacalna.

    1. A. będzie pozostawała
    2. B. pozostawała
    3. C. pozostaje
    Полоніуш пояснює:

    У польській непрямій мові (mowa zależna) не діє англійська узгодженість часів (następstwo czasów): час (czas) підрядного речення (zdanie podrzędne) залишається таким, який випливає з первинного висловлювання. Оскільки prezes говорив про стан, актуальний у момент висловлювання, правильною є форма „pozostaje”. Форма „pozostawała” є калькою backshiftu, а „będzie pozostawała” безпідставно переносить інформацію в майбутнє.

    Правило: відсутність узгодженості часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  40. 40. (C1)

    Podczas posiedzenia, które nadal trwa, ekspert powiedział przed chwilą: „System działa prawidłowo”. W mowie zależnej: Ekspert powiedział, że system ... prawidłowo.

    1. A. zadziałał
    2. B. działał
    3. C. działa
    Полоніуш пояснює:

    У польській непрямій мові (mowa zależna) не застосовують механічної узгодженості часів (następstwo czasów). Якщо первинне висловлювання стосується актуального стану і контекст підтверджує його тривання, залишається форма теперішнього часу (czas teraźniejszy) „działa”. „Działał” було б необґрунтованим зміщенням у минуле, а „zadziałał” змінювало б вид (aspekt) і значення.

    Правило: відсутність узгодженості часів (następstwo czasów) у польській непрямій мові (mowa zależna)

  41. 41. (C1)

    Prowadzący zapytał przedstawiciela resortu, ... projekt obejmuje także umowy zawarte przed 2020 rokiem.

    1. A. jeśli
    2. B. gdyby
    3. C. czy
    Полоніуш пояснює:

    Залежне розділове питання вводять сполучником (spójnik) „czy”. Сполучник „jeśli” вводить умову, а не зміст питання. Форма „gdyby” вимагала б умовного способу (tryb przypuszczający) і також не виконує тут питальної функції.

    Правило: залежне розділове питання, введене сполучником (spójnik) czy

  42. 42. (C1)

    Przewodnicząca poprosiła protokolanta, ... zastrzeżenie w dosłownym brzmieniu.

    1. A. żeby odnotował
    2. B. odnotowałby
    3. C. że odnotował
    Полоніуш пояснює:

    Прохання, спрямоване до адресата, передають у непрямій мові (mowa zależna) через конструкцію з „żeby” і особовою формою (forma osobowa), що відповідає виконавцеві дії. „Że odnotował” повідомляє про доконаний факт, а не прохання. Сама форма „odnotowałby” без сполучника (spójnik) „żeby” не утворює правильного залежного речення після дієслова (czasownik) „poprosić”.

    Правило: прохання в непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  43. 43. (C1)

    Przewodniczący nakazał sekretarzowi, ... protokół przed głosowaniem.

    1. A. że sporządził
    2. B. żeby sporządził
    3. C. czy sporządził
    Полоніуш пояснює:

    Наказ або розпорядження в непрямій мові (mowa zależna) виражають конструкцією з „żeby” і особовою формою (forma osobowa) типу „sporządził”. „Czy sporządził” вводить питання, а не наказ. „Że sporządził” означало б констатацію факту і не поєднується правильно з дієсловом (czasownik) „nakazać komuś” у цьому значенні.

    Правило: наказ у непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  44. 44. (C1)

    Przewodniczący poprosił ekspertki, żeby ... streszczenie opinii do protokołu najpóźniej następnego dnia.

    1. A. dołączyć
    2. B. dołączą
    3. C. dołączyły
    Полоніуш пояснює:

    Прохання в непрямій мові (mowa zależna) після „żeby” виражають формою умовного способу (tryb przypuszczający), тут узгодженою з іменником (rzeczownik) „ekspertki”. „Dołączą” є формою майбутнього часу (czas przyszły), а не формою, потрібною після „żeby” у цій конструкції. Інфінітив (bezokolicznik) „dołączyć” не вказує виконавиць прохання і не підходить до речення з вираженим адресатом.

    Правило: прохання в непрямій мові (mowa zależna) через żeby з формою умовного способу (tryb przypuszczający)

  45. 45. (C1)

    Świadek przez kilka miesięcy zaprzeczał, lecz po okazaniu korespondencji zmienił stanowisko i ... , że znał treść umowy przed jej podpisaniem.

    1. A. przemilczał
    2. B. przyznał
    3. C. zaprzeczył
    Полоніуш пояснює:

    Дієслово (czasownik) „przyznał” вводить висловлювання, у якому хтось визнає правдивим те, що раніше заперечував або чого не хотів підтвердити. Контекст „zmienił stanowisko” визначає, що йдеться саме про таке розкриття й прийняття факту. „Przemilczał” означало б відсутність висловлювання на цю тему, а „zaprzeczył” повторило б попередню позицію замість її зміни.

    Правило: ввідне дієслово (czasownik wprowadzający) як носій оцінки в непрямій мові (mowa zależna)

  46. 46. (C1)

    Uzupełnij fragment mowy pozornie zależnej w narracji trzecioosobowej: Senator czytał uzasadnienie decyzji. Dlaczego ... przypisywano intencje, których nigdy nie miał?

    1. A. sobie
    2. B. jemu
    3. C. mi
    Полоніуш пояснює:

    У невласне-прямій мові (mowa pozornie zależna) зберігається емоційна форма думки героя, але займенники (zaimki) пристосовуються до оповіді від третьої особи (narracja trzecioosobowa). Займенник „mi” належав би до прямої мови (mowa niezależna), тобто безпосередньої цитати думки. „Sobie” змінювало б учасника ситуації і підказувало б, що ті, хто приписував, приписували ці наміри самим собі.

    Правило: зміщення займенників (zaimki) у невласне-прямій мові (mowa pozornie zależna)

  47. 47. (C1)

    W raporcie nie przedstawiono dowodów, lecz jedynie odnotowano zarzut strony: pełnomocnik ... , że organ działał z rażącym naruszeniem prawa.

    1. A. utrzymywał
    2. B. zaprzeczył
    3. C. wykazał
    Полоніуш пояснює:

    Ввідне дієслово (czasownik wprowadzający) у непрямій мові (mowa zależna) може сигналізувати ставлення мовця до чужого висловлювання. „Utrzymywał” означає, що хтось подавав певне твердження, а той, хто переповідає, зберігає щодо нього дистанцію. „Wykazał” підказувало б доведення тези, що виключає інформація про відсутність доказів, а „zaprzeczył, że” не пасує до іменника (rzeczownik) „zarzut”, бо змінює сенс наведеного змісту на протилежний.

    Правило: ввідне дієслово (czasownik wprowadzający) як носій оцінки в непрямій мові (mowa zależna)

  48. 48. (C1)

    Wskaż niepoprawne uzupełnienie zdania: Senator zapytał biuro analiz, ... .

    1. A. czy projekt wymaga notyfikacji
    2. B. jakie skutki wywoła uchwała
    3. C. jeśli komisja ma quorum
    Полоніуш пояснює:

    Залежне розділове питання польською мовою вводять сполучником (spójnik) „czy”, а не сполучником „jeśli”. Правильними є конструкції „czy projekt wymaga notyfikacji” та „jakie skutki wywoła uchwała”, оскільки вони відповідають відповідно розділовому питанню і питанню з питальним займенником (zaimek pytający). Вираз „jeśli komisja ma quorum” є калькою з англійського „if” і не утворює правильного залежного питання.

    Правило: залежне розділове питання, введене сполучником (spójnik) czy