Аудіювання (rozumienie ze słuchu): типи завдань і стратегії

Короткі висловлювання після одного прослуховування, діалоги після двох, інтерв’ю із завданнями правда/неправда, добирання осіб до думок, поєднання колонок. Що робити перед записом, під час нього і після.

Рівні: B1 · B2 · C1 · 54 завдання

Читати статтю

1. (B1)

Gdzie najprawdopodobniej słyszysz komunikat: „Pociąg do Lublina wjedzie wyjątkowo na tor drugi przy peronie trzecim”?
1. A. w przychodni lekarskiej
2. B. na dworcu kolejowym
3. C. w urzędzie miasta
4. D. w sklepie spożywczym
Полоніуш пояснює:

Слова „pociąg”, „tor” і „peron” типові для залізничних повідомлень. Таке повідомлення можна почути на залізничному вокзалі. Магазин, поліклініка й установа мають іншу типову лексику, наприклад „kasa”, „gabinet” або „wniosek”.

Правило: формула повідомлення на вокзалі, розпізнавана за залізничною лексикою
2. (B1)

Jaką intencję ma odpowiedź: „Czy pożyczy mi pani samochód na weekend? - Ależ skąd! Potrzebuję go codziennie”?
1. A. radę
2. B. prośbę
3. C. odmowę
4. D. zaproszenie
Полоніуш пояснює:

Вислів „Ależ skąd!” може означати сильне заперечення, а наступне речення „Potrzebuję go codziennie” пояснює відсутність згоди. Усе висловлювання є відмовою позичити автомобіль. Це не прохання, запрошення чи порада, бо мовець не просить, не запрошує і не радить.

Правило: ввічлива або рішуча відмова як комунікативна функція
3. (B1)

Kto najprawdopodobniej mówi: „Dzień dobry, chciałbym złożyć wniosek o wymianę dowodu. Gdzie mam pobrać numerek?”
1. A. pasażer w pociągu
2. B. sprzedawca w sklepie
3. C. petent w urzędzie
4. D. pacjent w przychodni
Полоніуш пояснює:

Слова „złożyć wniosek”, „wymiana dowodu” і „pobrać numerek” вказують на службову ситуацію в установі. Особа, яка вирішує справу в установі, - це petent. Варіанти „sprzedawca”, „pacjent” і „pasażer” не пасують до лексики, використаної у висловлюванні.

Правило: комунікативна роль відвідувача установи, розпізнавана за службовою лексикою
4. (B1)

Kto najprawdopodobniej mówi: „Proszę poczekać pod gabinetem numer pięć, lekarz zaraz pana przyjmie”?
1. A. pacjent po badaniu
2. B. pasażer autobusu
3. C. petent w urzędzie
4. D. pracownik rejestracji
Полоніуш пояснює:

Звороти „gabinet” і „lekarz przyjmie” вказують на поліклініку. Особа, яка скеровує пацієнта під кабінет, - це зазвичай працівник реєстратури. Пацієнт, пасажир і відвідувач установи не дають такого розпорядження в цій ситуації.

Правило: комунікативна роль працівника поліклініки, розпізнавана за медичною лексикою
5. (B1)

Słyszysz w telefonie: „Gabinet dentystyczny, słucham.” Która odpowiedź jest właściwa na początku rozmowy?
1. A. Do widzenia, dziękuję bardzo za rozmowę.
2. B. Proszę wydać resztę do tego paragonu.
3. C. Czy pociąg ma dzisiaj duże opóźnienie?
4. D. Dzień dobry, chciałbym umówić wizytę.
Полоніуш пояснює:

Формула „słucham” у телефонній розмові запрошує співрозмовника представити справу. Відповідь про запис на візит пасує до стоматологічного кабінету і до початку розмови. Речення „Do widzenia” завершує розмову, а висловлювання про чек і потяг належать до інших комунікативних ситуацій. Правильний варіант залишено в короткій, природній формі, відповідній для початку телефонної розмови.

Правило: формула, що починає телефонну розмову
6. (B1)

Usłyszysz dialog: „Czy te buty są w rozmiarze trzydzieści osiem? - Sprawdzę w magazynie. Niestety, został tylko rozmiar trzydzieści dziewięć”. Co wynika z dialogu?
1. A. Klientka pyta o cenę butów.
2. B. Klientka kupuje rozmiar trzydzieści osiem.
3. C. Sprzedawca zamawia nowe buty.
4. D. W sklepie nie ma potrzebnego rozmiaru.
Полоніуш пояснює:

Клієнтка запитує про розмір trzydzieści osiem, а продавець повідомляє, що залишився тільки розмір trzydzieści dziewięć. Це означає, що потрібного розміру немає. Діалог не стосується ціни, замовлення товару чи купівлі розміру trzydzieści osiem.

Правило: детальне розуміння короткого діалогу в магазині
7. (B1)

Usłyszysz dialog: „Czy ten bilet jest ważny na kurs o osiemnastej dziesięć? - Tak, ale proszę wsiadać przednimi drzwiami i skasować go po wejściu.” Kim jest pierwsza osoba?
1. A. sprzedawcą przy kasie
2. B. lekarzem w gabinecie
3. C. pasażerem autobusu
4. D. urzędnikiem w okienku
Полоніуш пояснює:

Питання про чинність квитка на конкретний рейс та інформація про посадку передніми дверима пасують до автобусного сполучення. Особа, яка питає про квиток і вхід до транспортного засобу, є пасажиром. Інші ролі не поєднуються з такими формулами.

Правило: розпізнавання ролі пасажира за транспортною лексикою
8. (B1)

Usłyszysz dialog: „Dzień dobry, zamawiałam kurtkę przez internet, ale przyszła w złym rozmiarze. - Proszę wypełnić formularz zwrotu i pokazać paragon.” Co ma zrobić klientka?
1. A. zadzwonić do kuriera i od razu odmówić paczkę
2. B. zapłacić za nową kurtkę i zamówić jej odbiór
3. C. napisać reklamację i potem czekać miesiąc
4. D. wypełnić formularz zwrotu i pokazać paragon
Полоніуш пояснює:

У короткому діалозі потрібно вловити конкретну інструкцію співрозмовника. Формули „proszę wypełnić” і „pokazać paragon” точно вказують, які дії потрібні. Тому правильною є відповідь про заповнення формуляра повернення і показ чека. Інші відповіді звучать змістовно, але додають дії, яких у діалозі немає.

Правило: детальне розуміння короткого діалогу у сфері послуг
9. (B1)

Usłyszysz komunikat: „Osoby zarejestrowane do doktor Kowalskiej proszone są o podejście do rejestracji. Wizyty zaczynają się z półgodzinnym opóźnieniem.” Gdzie można usłyszeć taki komunikat?
1. A. w przychodni
2. B. na dworcu kolejowym
3. C. w urzędzie miasta
4. D. w sklepie spożywczym
Полоніуш пояснює:

Слова „doktor”, „rejestracja” і „wizyty” вказують на поліклініку. У цьому контексті „rejestracja” означає місце, де підтверджують візит до лікаря. Магазин, вокзал і установа мають інші типові формули повідомлень.

Правило: розпізнавання місця висловлювання за лексикою поліклініки
10. (B1)

Usłyszysz komunikat: „Uwaga, podróżni. Pociąg do Gdyni wjedzie wyjątkowo na tor trzeci przy peronie piątym. Prosimy nie wsiadać do składu stojącego przy peronie drugim.” Co powinni zrobić pasażerowie?
1. A. kupić bilet w kasie numer trzy
2. B. wsiąść do składu przy peronie drugim
3. C. wyjść z dworca na przystanek
4. D. czekać przy peronie piątym
Полоніуш пояснює:

Повідомлення подає зміну колії та перону, тому найважливіша інформація стосується місця очікування. Формула „nie wsiadać do składu stojącego przy peronie drugim” чітко виключає цю можливість. Інформація про касу і зупинку в повідомленні не з'являється.

Правило: детальне розуміння вокзального повідомлення
11. (B1)

Usłyszysz rozmowę telefoniczną: „Dzień dobry, czy mogę rozmawiać z panią Anną Zielińską? - Przykro mi, pomyłka, tu nie ma takiej osoby.” Jaka odpowiedź jest właściwa?
1. A. Czy mogę wejść do gabinetu?
2. B. Proszę skasować mój bilet.
3. C. Przepraszam, to pomyłka.
4. D. Poproszę dwa kilo jabłek.
Полоніуш пояснює:

У телефонній розмові інформація „pomyłka, tu nie ma takiej osoby” означає, що співрозмовник набрав неправильний номер. Правильною реакцією є вибачення за помилку, наприклад: „Przepraszam, pomyliłem numer” або коротше „Przepraszam, to pomyłka”. Інші відповіді належать до інших ситуацій: в автобусі, у магазині або в поліклініці.

Правило: формула реакції на помилку в телефонній розмові
12. (B1)

Usłyszysz wypowiedź: „Ależ skąd, dzisiaj nie dam rady zostać dłużej w pracy”. Jaka jest jej intencja?
1. A. zgoda na propozycję
2. B. stanowcza odmowa
3. C. prośba o informację
4. D. zaproszenie do pracy
Полоніуш пояснює:

Вислів „ależ skąd” у такому контексті означає заперечення (zaprzeczenie), а речення „nie dam rady” підсилює відмову. Мовець не погоджується залишитися довше на роботі. Це не запрошення і не питання про інформацію.

Правило: розпізнавання наміру висловлювання: рішуча відмова
13. (B1)

Usłyszysz wypowiedź: „Chciałbym złożyć wniosek o wydanie zaświadczenia o zameldowaniu. Czy mam podejść do okienka numer trzy?” Kim jest mówiący?
1. A. pasażerem w pociągu
2. B. pacjentem w przychodni
3. C. petentem w urzędzie
4. D. sprzedawcą w sklepie
Полоніуш пояснює:

Слова „wniosek”, „zaświadczenie”, „zameldowanie” і „okienko” є типовими для ситуації в адміністративній установі. Особа, яка залагоджує справу в установі, - це petent. Інші ролі не підходять до використаної лексики.

Правило: розпізнавання комунікативної ролі за адміністративною лексикою
14. (B1)

Usłyszysz wypowiedź: „Czy mógłby pan otworzyć okno? Jest tu bardzo duszno”. Która reakcja jest właściwa?
1. A. Nie szkodzi, nic się nie stało.
2. B. Dziękuję, nawzajem.
3. C. Oczywiście, już otwieram.
4. D. Tak, mam na imię Anna.
Полоніуш пояснює:

Питання „Czy mógłby pan...” є ввічливим проханням виконати дію. Реакція „Oczywiście, już otwieram” безпосередньо відповідає на це прохання. Інші реакції підходять до вибачення, представлення себе або побажань, тому не є відповіддю на прохання відчинити вікно.

Правило: правильна реакція на ввічливе прохання
15. (B1)

Usłyszysz wypowiedź: „Dziękuję za zaproszenie, ale niestety w sobotę nie mogę przyjść”. Jaka jest jej intencja?
1. A. nowe zaproszenie
2. B. prośba o pomoc
3. C. skarga na kogoś
4. D. uprzejma odmowa
Полоніуш пояснює:

Зворот „dziękuję za zaproszenie” показує, що хтось реагує на запрошення, а інформація „nie mogę przyjść” означає відмову. Це не нове запрошення і не прохання, бо мовець не пропонує зустрічі й ні про що не просить. Тут також немає скарги, оскільки ніхто не говорить про проблему чи про чиюсь погану поведінку.

Правило: комунікативний намір висловлювання за формулою ввічливості
16. (B1)

Usłyszysz wypowiedź: „Gdybym była na twoim miejscu, poszłabym z tym do lekarza”. Jaka jest jej intencja?
1. A. złożenie skargi
2. B. udzielenie rady
3. C. odmowa pomocy
4. D. przyjęcie zaproszenia
Полоніуш пояснює:

Конструкція „gdybym była na twoim miejscu” часто вводить пораду. Мовиця підказує, що інша особа повинна зробити в цій ситуації. Вона не скаржиться, не відповідає на запрошення і не відмовляється допомогти.

Правило: намір висловлювання за формулою надання поради
17. (B1)

Usłyszysz wypowiedź: „Proszę dowód osobisty i wypełniony wniosek. Proszę podpisać tutaj”. Kto najprawdopodobniej mówi?
1. A. klient w sklepie
2. B. pacjent w przychodni
3. C. urzędnik w urzędzie
4. D. pasażer w autobusie
Полоніуш пояснює:

Слова „dowód osobisty”, „wniosek” і „podpisać” є типовими для ситуації в установі. Мовець просить документи й підпис, тому виступає в ролі urzędnika. Pacjent, klient і pasażer зазвичай не дають таких вказівок у цих ситуаціях.

Правило: розпізнавання комунікативної ролі мовця за адміністративною лексикою
18. (B1)

W sklepie słyszysz: „Przepraszam, ta bluzka ma plamę. Czy mogę dostać inny egzemplarz?” Jaka odpowiedź sprzedawcy jest właściwa?
1. A. Nie ma takiego numeru, proszę zadzwonić później.
2. B. Proszę usiąść pod gabinetem i poczekać na lekarza.
3. C. Pociąg przyjedzie na peron trzeci z opóźnieniem.
4. D. Oczywiście, zaraz sprawdzę, czy mamy taki rozmiar.
Полоніуш пояснює:

Клієнт повідомляє про проблему з товаром і просить інший екземпляр, тому правильна реакція продавця стосується перевірки продукту. Речення про кабінет підходить до поліклініки, повідомлення про поїзд - до вокзалу, а інформація про номер телефону - до телефонної розмови. Лише відповідь про розмір і екземпляр підходить до ситуації в магазині.

Правило: правильна реакція продавця на скаргу і прохання клієнта
19. (B2)

„Dzień dobry, tu sekretariat Instytutu Języka Polskiego, Katarzyna Wójcik. Przełączę pana do działu rekrutacji.” Kto wypowiada te słowa?
1. A. pracownica instytucji odbierająca telefon
2. B. klient zostawiający wiadomość po sygnale
3. C. dziennikarka zapowiadająca rozmowę w studiu
4. D. uczestniczka egzaminu prosząca o wynik
Полоніуш пояснює:

Формула „tu sekretariat” та подання імені й прізвища особи біля телефону є типовими для офіційної телефонної розмови. Оголошення про з'єднання співрозмовника вказує на працівницю установи, яка взяла слухавку. Це не повідомлення, записуване після сигналу, не радіоанонс і не прохання учасника іспиту.

Правило: формула початку офіційної телефонної розмови
20. (B2)

„No tak, świetny pomysł: zamknąć punkt informacyjny akurat w dniu rekrutacji, kiedy wszyscy potrzebują informacji.” Jaka jest intencja mówiącego?
1. A. mówiący neutralnie podaje termin decyzji
2. B. mówiący prosi o wyjaśnienie decyzji
3. C. mówiący szczerze chwali decyzję
4. D. mówiący ironicznie krytykuje decyzję
Полоніуш пояснює:

Поєднання похвали „świetny pomysł” із явно невигідною ситуацією сигналізує іронію. Мовець не хвалить рішення, а критикує його. Він також не ставить запитання і не передає нейтральної інформації про термін.

Правило: розпізнавання іронії через суперечність між оцінкою та контекстом
21. (B2)

Pan Nowak odbiera telefon i słyszy: „Dzień dobry, mówi Anna Wolska z działu kadr. Czy mogę rozmawiać z panem Nowakiem?”. Która odpowiedź jest właściwa, jeśli to pan Nowak jest przy telefonie?
1. A. Nie ma za co, do usłyszenia.
2. B. Przy telefonie, słucham pani.
3. C. Już go wołam, proszę chwilę poczekać.
4. D. Proszę mówić do telefonu głośniej.
Полоніуш пояснює:

У польській телефонній розмові особа, яку просять до телефону, може відповісти „przy telefonie”, підтверджуючи свою особу. „Już go wołam” було б доречним лише тоді, якби слухавку взяв хтось інший. „Proszę mówić do telefonu głośniej” стосується технічної проблеми, а „nie ma za co, do usłyszenia” завершує розмову ще до того, як вона почалася.

Правило: формула початку телефонної розмови і підтвердження особи співрозмовника
22. (B2)

Prezenter mówi: „Tyle o kosztach. Przejdźmy teraz do konsekwencji społecznych tej decyzji”. Co sygnalizuje ta formuła?
1. A. zamknięcie jednego wątku i rozpoczęcie następnego
2. B. zakończenie całej audycji bez dalszego komentarza
3. C. powrót do informacji podanych na początku audycji
4. D. prośbę o telefon od słuchacza z pytaniem
Полоніуш пояснює:

Вираз „tyle o...” закриває обговорюваний фрагмент, а „przejdźmy teraz do...” вводить нову тему. Це не повернення до початку передачі й не прохання про контакт зі слухачами, бо такий зміст у висловлюванні не з'являється. Це також не завершення програми, оскільки ведучий анонсує наступну частину.

Правило: вирази, що сигналізують зміну теми в радіовисловлюванні
23. (B2)

„Proszę zapisać: koordynatorka to pani Łucja Nowak, numer wewnętrzny pięćdziesiąt trzy, nie trzydzieści pięć.” Które dane należy zanotować?
1. A. Lucyna Nowak, numer 53
2. B. Łucja Nowak, numer 35
3. C. Łucja Nowak, numer 53
4. D. Łucja Nowacka, numer 53
Полоніуш пояснює:

Мовець подає ім'я та прізвище „Łucja Nowak” і виправляє можливу помилку в номері: „pięćdziesiąt trzy, nie trzydzieści pięć”. Отже, треба розрізнити подібно звучні числа та прізвища. Варіанти з номером 35, ім'ям „Lucyna” або прізвищем „Nowacka” змінюють дані з висловлювання.

Правило: виокремлення чисел і власних назв у потоці мовлення
24. (B2)

Reporter mówi: „Według raportu miasta liczba pasażerów wzrosła o 12 procent, ale moim zdaniem nadal jeździmy zbyt rzadko”. Która informacja jest faktem, a nie opinią reportera?
1. A. liczba pasażerów wzrosła o 12 procent
2. B. reporter nie ufa oficjalnym danym miasta
3. C. mieszkańcy nadal jeżdżą zbyt rzadko
4. D. raport miasta jest niewystarczająco dokładny
Полоніуш пояснює:

Факт спирається на джерело, і його можна перевірити, тому інформація зі звіту про зростання на 12 відсотків має фактографічний характер. Формулювання „moim zdaniem” вводить оцінку репортера, тому „mieszkańcy nadal jeżdżą zbyt rzadko” є думкою. Твердження про неточність звіту та брак довіри до даних у висловлюванні не були наведені.

Правило: відрізнення факту від думки в радіовисловлюванні
25. (B2)

„Rozumiem państwa argumenty, jednak nie mogę poprzeć tego wniosku w obecnym kształcie.” Jaką intencję ma mówiący?
1. A. uprzejmie odmawia poparcia tego wniosku
2. B. bez zastrzeżeń popiera przedstawiony wniosek
3. C. podsumowuje przebieg zakończonej dyskusji
4. D. prosi o doprecyzowanie treści tego wniosku
Полоніуш пояснює:

Зворот „rozumiem państwa argumenty” пом’якшує відмову, але вислів „nie mogę poprzeć” однозначно означає відсутність згоди на подану пропозицію в теперішній формі. Це не повна підтримка і не прохання надати додаткову інформацію. У висловлюванні також немає формули підсумування дискусії.

Правило: ввічлива відмова як окрема комунікативна функція (funkcja komunikacyjna)
26. (B2)

„Skoro już mowa o dojazdach, przejdźmy do kwestii parkingu dla gości.” Co robi mówiący?
1. A. sygnalizuje przejście do nowego wątku
2. B. kończy wypowiedź krótkim wnioskiem
3. C. wprowadza przykład z poprzedniego tematu
4. D. zapowiada powrót do wcześniejszej sprawy
Полоніуш пояснює:

Вислів „skoro już mowa o” поєднує попередню тему з наступною, а дієслово (czasownik) „przejdźmy” заповідає зміну теми. Це не підсумок, бо не з’являється висновок. Також немає повернення до попередньої справи ані прикладу, що ілюструє попередню тему.

Правило: вислови, що сигналізують зміну теми у висловлюванні
27. (B2)

Usłyszysz: „No dobrze, skoro państwu tak zależy, mogę przygotować ten raport, ale proszę nie oczekiwać go przed piątkiem”. Jaka jest intencja mówiącego?
1. A. zgadza się, lecz wyraźnie ogranicza termin wykonania
2. B. odmawia wykonania raportu z powodu braku czasu
3. C. kończy rozmowę i zapowiada zmianę tematu
4. D. bezwarunkowo przyjmuje prośbę i obiecuje natychmiastowy efekt
Полоніуш пояснює:

Формула „skoro państwu tak zależy” та застереження „nie przed piątkiem” показують згоду з обмеженням. Відповідь „bezwarunkowo przyjmuje prośbę i obiecuje natychmiastowy efekt” не враховує часової умови, а „odmawia wykonania raportu z powodu braku czasu” суперечить словам „mogę przygotować”. У висловлюванні також немає формули завершення розмови ані сигналу зміни теми.

Правило: розпізнавання згоди із застереженням у короткому висловлюванні
28. (B2)

Usłyszysz: „Proszę zapisać: wykład przeniesiono z sali 217 do 127, a prowadzi go profesor Wilk, nie Witek”. Która notatka jest zgodna z wypowiedzią?
1. A. wykład w sali 217, prowadzi prof. Wilk
2. B. wykład w sali 217, prowadzi prof. Witek
3. C. wykład w sali 127, prowadzi prof. Witek
4. D. wykład w sali 127, prowadzi prof. Wilk
Полоніуш пояснює:

У висловлюванні з’являється виправлення: sala 217 є попереднім місцем, а правильна - sala 127. Подібно прізвище „Witek” відкидається формулою „nie Witek”, тому треба занотувати „Wilk”. Помилки в інших нотатках виникають через неврахування виправлення числа, прізвища або обох цих елементів.

Правило: уловлювання виправлених чисел і власних назв (nazwy własne) у потоці мовлення
29. (B2)

Usłyszysz wypowiedź: „Czy mogłaby pani przesłać raport jeszcze dziś? Raczej nie sądzę, żebym zdążyła jeszcze dziś”. Jaka jest intencja drugiej osoby?
1. A. rozmówczyni pyta o dokładną godzinę zakończenia pracy
2. B. rozmówczyni uprzejmie odmawia spełnienia tej prośby
3. C. rozmówczyni przechodzi do innego tematu rozmowy
4. D. rozmówczyni wyraża gotowość do spełnienia tej prośby
Полоніуш пояснює:

Вислів „raczej nie sądzę, żebym zdążyła jeszcze dziś” сигналізує сумнів і в цьому контексті виконує функцію ввічливої відмови. Це не згода і не декларація готовності, бо мовчиня вказує, що не встигне виконати прохання у вказаний термін. Тут також немає ні питання про годину завершення роботи, ні сигналу переходу до іншої теми розмови.

Правило: розпізнавання інтенції висловлювання (wypowiedź): непряма ввічлива відмова
30. (B2)

Usłyszysz wypowiedź: „Dzień dobry, tu Anna Nowak z działu rekrutacji. Czy mogę rozmawiać z panem Kowalskim?”. Kto i w jakiej sytuacji wypowiada te słowa?
1. A. urzędnik ogłasza komunikat publiczny przez megafon dla zebranych
2. B. osoba dzwoniąca rozpoczyna rozmowę telefoniczną
3. C. recepcjonistka kończy rozmowę z gościem przy wejściu
4. D. klient składa reklamację w sklepie podczas rozmowy z obsługą
Полоніуш пояснює:

Формула „tu Anna Nowak” та питання „Czy mogę rozmawiać z panem Kowalskim?” типові для початку телефонної розмови. Мовниця представляється і просить з’єднати її з конкретною особою, що вказує на початок контакту. Висловлювання не містить формули прощання, отже, не завершує розмови. Також немає ознак рекламації, поданої в магазині, ані публічного повідомлення, адресованого багатьом людям.

Правило: формула початку телефонної розмови
31. (B2)

Usłyszysz wypowiedź: „Proszę zanotować: spotkanie przeniesiono z sali 214 do sali 241, a prowadzi je doktor Lis, nie doktor Lipski”. Którą informację należy zapisać?
1. A. spotkanie odbędzie się w sali 214 u doktora Lipskiego
2. B. spotkanie odbędzie się w sali 241 u doktora Lipskiego
3. C. spotkanie odbędzie się w sali 241 u doktora Lisa
4. D. spotkanie odbędzie się w sali 214 u doktora Lisa
Полоніуш пояснює:

У висловлюванні треба вловити виправлення: зустріч перенесено до sala „241”, а ведучим є „doktor Lis”. Форма „nie doktor Lipski” чітко відкидає прізвище, яке звучить подібно. Числа та власні назви (nazwy własne) треба занотовувати особливо уважно, бо їх легко переплутати в потоці мовлення.

Правило: уловлювання чисел і власних назв (nazwy własne) у потоці мовлення
32. (B2)

Usłyszysz wypowiedź: „Świetny pomysł: zaczniemy remont w piątek po południu. Czy można wybrać gorszy termin?”. Jaką postawę wyraża mówiący?
1. A. mówiący szczerze chwali zaproponowany termin
2. B. mówiący podsumowuje ustalenia spotkania
3. C. mówiący ironicznie krytykuje wybrany termin
4. D. mówiący pyta o listę dostępnych terminów
Полоніуш пояснює:

Питання „Czy można wybrać gorszy termin?” є риторичним питанням (pytanie retoryczne), а не проханням надати інформацію. У поєднанні з удаваною похвалою „świetny pomysł” воно створює іронію. Той, хто говорить, не хвалить термін і не просить представити інші можливості.

Правило: розпізнавання іронії (ironia) і риторичного питання (pytanie retoryczne) у висловлюванні
33. (B2)

Usłyszysz wypowiedź: „To tyle o wynikach sprzedaży. Przejdźmy teraz do planu szkoleń na jesień”. Co sygnalizuje mówiący?
1. A. mówca kończy rozmowę telefoniczną
2. B. mówca wyraża uprzejmą niezgodę
3. C. mówca prosi słuchaczy o pytania
4. D. mówca zapowiada zmianę tematu
Полоніуш пояснює:

Вислів „to tyle o...” закриває одну частину висловлювання, а „przejdźmy teraz do...” вводить нову тему. Така формула допомагає слухачеві відстежувати структуру виступу. Вона не означає незгоди, прохання про запитання ані завершення телефонної розмови.

Правило: вислови, що сигналізують зміну теми у висловлюванні
34. (B2)

Usłyszysz wypowiedź: „Według danych urzędu bezrobocie spadło do 4,8 procent. Moim zdaniem to wciąż zbyt wolne tempo zmian”. Która informacja jest przedstawiona jako fakt?
1. A. urząd ocenił tempo zmian negatywnie
2. B. tempo zmian jest zbyt wolne
3. C. bezrobocie jest wysokie dla wszystkich
4. D. bezrobocie spadło do 4,8 procent
Полоніуш пояснює:

Факт (fakt) тут вводиться формулою „według danych urzędu” і містить конкретне число: „4,8 procent”. Формулювання „moim zdaniem” чітко заповідає думку (opinia), а не інформацію, яку можна перевірити в той самий спосіб. У висловлюванні немає твердження, що управління негативно оцінило темп змін.

Правило: відрізнення факту (fakt) від думки (opinia) в радіовисловлюванні
35. (B2)

W dialogu pada zdanie: „Czy naprawdę mamy teraz zaczynać wszystko od nowa?”. Co ono oznacza w tej sytuacji, jeśli mówiący chwilę wcześniej skrytykował taki pomysł?
1. A. zgłasza gotowość natychmiastowego działania
2. B. wyraża sprzeciw i powątpiewanie wobec pomysłu
3. C. prosi o dokładną instrukcję rozpoczęcia pracy
4. D. pyta wyłącznie o godzinę rozpoczęcia spotkania
Полоніуш пояснює:

Після попередньої критики питання має риторичний характер (pytanie retoryczne): воно не служить здобуттю інформації, а виражає заперечення і недовіру. Відповіді „prosi o dokładną instrukcję rozpoczęcia pracy” і „pyta wyłącznie o godzinę rozpoczęcia spotkania” трактують питання дослівно. „Zgłasza gotowość natychmiastowego działania” суперечить критичному налаштуванню того, хто говорить.

Правило: риторичне питання (pytanie retoryczne) як вираз заперечення і сумніву
36. (B2)

„Według danych urzędu w czerwcu zarejestrowano 1200 wniosków, a moim zdaniem to dowód, że system działa coraz sprawniej.” Która informacja jest faktem, a nie opinią mówiącego?
1. A. To jest wyraźny dowód skuteczności systemu.
2. B. Urząd ocenia te zmiany raczej pozytywnie.
3. C. W czerwcu zarejestrowano 1200 wniosków.
4. D. System działa coraz sprawniej w ostatnim czasie.
Полоніуш пояснює:

Фактом (fakt) є інформація, що спирається на дані управління: кількість заяв, зареєстрованих у червні. Формулювання „moim zdaniem”, „to dowód” і „działa coraz sprawniej” вводять оцінку мовця. Речення про позитивну оцінку управління не випливає з висловлювання, бо оцінку виражає особа, яка говорить, а не управління.

Правило: відрізнення факту (fakt) від думки (opinia) в радіовисловлюванні
37. (C1)

Dziennikarz pyta: „Czy to prawda, że redakcja wycofała tekst pod naciskiem reklamodawcy?”. Redaktorka odpowiada: „Ależ skąd, tekst wróci po uzupełnieniu źródeł”. Co oznacza odpowiedź redaktorki?
1. A. Potwierdza nacisk reklamodawcy na redakcję.
2. B. Stanowczo zaprzecza sugestii zawartej w pytaniu.
3. C. Prosi dziennikarza o powtórzenie całego pytania.
4. D. Odmawia odpowiedzi ze względu na tajemnicę redakcji.
Полоніуш пояснює:

Формула „Ależ skąd” є рішучим запереченням (zaprzeczenie), а не згодою. Дальша частина висловлювання подає інше пояснення ситуації: текст має повернутися після доповнення джерел. Інтерпретації, які говорять про підтвердження, відмову від відповіді або прохання повторити, не відповідають функції цієї формули.

Правило: ввічлива й експресивна формула заперечення (zaprzeczenie) у діалозі
38. (C1)

Komentator mówi: „Ten raport dowodzi fiaska programu, a właściwie: fiaska sposobu, w jaki go wdrożono”. Co robi mówiący w drugiej części wypowiedzi?
1. A. Zmienia temat z programu na autorów raportu.
2. B. Zapowiada przedstawienie danych statystycznych.
3. C. Całkowicie wycofuje wcześniejszą krytykę programu.
4. D. Precyzuje i zawęża zakres wcześniejszej oceny.
Полоніуш пояснює:

Вираз „a właściwie” вводить автокорекцію (autopoprawka) або уточнення. Мовець не відмовляється від критики, а переносить її із самої програми на спосіб її впровадження. Інтерпретації про зміну теми, статистичні дані або повне відкликання оцінки не випливають із висловлювання.

Правило: коригувальна вставка (wtrącenie) й автокорекція (autopoprawka) мовця
39. (C1)

Po zaproszeniu na debatę rozmówczyni odpowiada: „Bardzo dziękuję za zaproszenie, brzmi znakomicie, ale obawiam się, że w tym terminie raczej nie dam rady”. Jak należy rozumieć tę wypowiedź?
1. A. Jako uprzejmą odmowę udziału w zaproponowanym terminie.
2. B. Jako jasną deklarację, że rozmówczyni poprowadzi całe wydarzenie.
3. C. Jako wyraźną prośbę o podanie dokładnego miejsca wydarzenia.
4. D. Jako jednoznaczne potwierdzenie udziału w zaproponowanej debacie.
Полоніуш пояснює:

Звороти „obawiam się” і „raczej nie dam rady” пом'якшують відмову, але не перетворюють її на згоду. Похвала запрошення має ввічливу функцію і передує відмові. Тому не слід сприймати доброзичливий тон або позитивну оцінку пропозиції як підтвердження участі.

Правило: ввічлива відмова як окрема комунікативна функція
40. (C1)

Rozmówczyni odpowiada: „Bardzo dziękuję za zaproszenie, ale obawiam się, że w tym terminie nie dam rady”. Która reakcja rozmówcy jest właściwa?
1. A. Doskonale, proszę przyjść kwadrans wcześniej.
2. B. Rozumiem, może uda się spotkać innym razem.
3. C. Świetnie, wpisuję panią na listę gości.
4. D. W takim razie rezerwuję dla pani miejsce.
Полоніуш пояснює:

Формула „obawiam się, że nie dam rady” є ввічливою відмовою, хоча починається з подяки. Правильна реакція має взяти відмову до відома. Відповіді про внесення до списку, резервування місця і раніший прихід помилково трактують відмову як згоду.

Правило: ввічлива відмова як окрема комунікативна функція
41. (C1)

Szef mówi do zespołu na poniedziałkowym zebraniu: „Czy naprawdę muszę państwu przypominać, że raport miał być gotowy w piątek?”. Która odpowiedź rozmówcy byłaby właściwa?
1. A. Tak, proszę nam jeszcze raz przypomnieć termin.
2. B. Przepraszamy, raport wyślemy dziś do południa.
3. C. Nie, nie musi pan znać dokładnej daty raportu.
4. D. Oczywiście, chętnie odpowiemy na pańskie pytanie.
Полоніуш пояснює:

Цитоване запитання має риторичний характер і виконує функцію зауваження, а не прохання про інформацію. Правильна реакція має визнати затримку й повідомити про виправні дії. Відповіді, які трактують висловлювання як звичайне інформаційне запитання, помилково розуміють його намір.

Правило: риторичне запитання (pytanie retoryczne) як зауваження в службовій ситуації
42. (C1)

Usłyszysz wypowiedź: „Czy naprawdę trzeba przypominać, że decyzji administracyjnych nie wydaje się na podstawie plotek?”. Jaka jest jej funkcja?
1. A. Mówiący pyta, kto rozpowszechnił informacje będące podstawą decyzji.
2. B. Mówiący prosi o wyjaśnienie zasad wydawania decyzji administracyjnych.
3. C. Mówiący zapowiada szkolenie dotyczące zasad wydawania decyzji administracyjnych.
4. D. Mówiący krytykuje działanie oparte na niewiarygodnych informacjach.
Полоніуш пояснює:

Це риторичне питання (pytanie retoryczne), тобто форма питання, що служить для вираження оцінки, а не для отримання інформації. Мовець не очікує відповіді про процедуру чи про джерело інформації, а лише підкреслює, що спирати адміністративні рішення на плітках неприпустимо.

Правило: риторичне питання (pytanie retoryczne) як засіб вираження оцінки
43. (C1)

Usłyszysz wypowiedź: „Pani redaktor, oczywiście można tak twierdzić, jeśli pominie się wszystkie dane z ostatniego kwartału”. Jaka jest intencja mówiącego?
1. A. Prosi rozmówczynię o przedstawienie danych z ostatniego kwartału.
2. B. Informuje, że nie zna danych z ostatniego kwartału.
3. C. Potwierdza tezę rozmówczyni, powołując się na nowe dane.
4. D. Podważa tezę rozmówczyni, wskazując na przemilczane dane.
Полоніуш пояснює:

Висловлювання має іронічний характер: позірне „oczywiście można tak twierdzić” одразу обмежується умовою пропуску важливих даних. Тому зміст є критичним, а не підтверджувальним. Це також не прохання про дані й не зізнання в їх незнанні.

Правило: розпізнавання іронії та імплікованої оцінки в публіцистичному висловлюванні
44. (C1)

Usłyszysz wypowiedź: „Projekt wejdzie w życie w czerwcu, a właściwie po zakończeniu konsultacji, bo termin nie jest jeszcze przesądzony”. Co zrobił mówiący?
1. A. Potwierdził wcześniejszą informację i zaznaczył pewność czerwcowego terminu.
2. B. Skorygował wcześniejszą informację i zaznaczył niepewność terminu.
3. C. Poprosił słuchaczy o ustalenie terminu i zaznaczył, że nie jest on jeszcze przesądzony.
4. D. Odwołał wcześniejszą informację i zaznaczył, że termin został już przesądzony.
Полоніуш пояснює:

Вставка (wtrącenie) „a właściwie” сигналізує самовиправлення (autopoprawka) мовця. Спочатку з'являється інформація про червень, але потім її замінює обережніше формулювання: після завершення консультацій. Додане пояснення „bo termin nie jest jeszcze przesądzony” виразно показує невпевненість, тож тут немає ні підтвердження червневого терміну, ні твердження, що термін уже визначено, ні прохання призначити дату.

Правило: коригувальна вставка (wtrącenie) і самовиправлення (autopoprawka) мовця
45. (C1)

Usłyszysz wypowiedź: „Raczej nie sądzę, żeby to był najlepszy moment na publikację raportu”. Co rozmówca komunikuje?
1. A. Uprzejmie odradza publikację raportu teraz.
2. B. Potwierdza, że raport opublikowano w dobrym momencie.
3. C. Stanowczo żąda natychmiastowej publikacji raportu.
4. D. Pyta, kiedy raport zostanie opublikowany.
Полоніуш пояснює:

Формула „raczej nie sądzę” пом'якшує негативну оцінку ідеї, але все одно вказує, що співрозмовник не вважає цей момент відповідним. У цьому контексті йдеться про ввічливе відраджування від дії, а не про згоду чи питання про термін.

Правило: непрямий мовленнєвий акт (akt mowy): пом'якшене відраджування
46. (C1)

Usłyszysz wypowiedź telefoniczną: „Dzień dobry, mówi Anna Nowak z sekretariatu komisji. Czy mogę prosić pana doktora Kowalskiego?”. Co robi mówiąca?
1. A. Przedstawia doktora Kowalskiego członkom komisji jako osobę, z którą należy się skontaktować.
2. B. Informuje doktora Kowalskiego telefonicznie, że komisja właśnie zakończyła swoje posiedzenie.
3. C. Kończy oficjalną rozmowę telefoniczną i żegna się z osobą po drugiej stronie.
4. D. Rozpoczyna rozmowę telefoniczną i prosi o połączenie z konkretną osobą.
Полоніуш пояснює:

В офіційній польській мові телефонну розмову часто починають із привітання й представлення, як у формулі: „Dzień dobry, mówi Anna Nowak z sekretariatu komisji”. Зворот „Czy mogę prosić pana doktora Kowalskiego?” означає прохання про розмову або про з'єднання з цією особою. Це не формула завершення розмови, не представлення когось членам комісії й не передавання інформації про закінчення засідання.

Правило: формула початку офіційної телефонної розмови
47. (C1)

Usłyszysz wypowiedź: „To miał być przełom na miarę reformy stulecia, a skończyło się na przemalowaniu szyldu”. Jaką opinię wyraża mówiący?
1. A. Prosi o przygotowanie nowego oznakowania instytucji.
2. B. Informuje, że zmieniono wyłącznie wygląd budynku.
3. C. Uważa, że reforma całkowicie odmieniła system.
4. D. Uważa, że zapowiadana reforma okazała się pozorna.
Полоніуш пояснює:

Вираз „przemalowanie szyldu” тут має переносне значення: означає поверхневу зміну, яка не впливає на суть справи. Контраст між „reformą stulecia” і таким фіналом виражає розчарування та критичну оцінку. Йдеться не буквально про ремонт і не про замовлення вивіски.

Правило: додатковий зміст і алюзія в публіцистичному висловлюванні
48. (C1)

W audycji pada zdanie: „Minister zapewnia, że wszystko przebiega zgodnie z planem. Szkoda tylko, że planu nikt wcześniej nie widział”. Jaki sens ma druga część wypowiedzi?
1. A. Prosi słuchaczy o przesłanie kopii brakującego planu.
2. B. Chwali ministra za konsekwentne realizowanie planu.
3. C. Ironicznie podważa wiarygodność ministerialnych zapewnień.
4. D. Neutralnie informuje, że plan jest dokumentem niejawnym.
Полоніуш пояснює:

Друга частина висловлювання має іронічний характер: позірно стосується плану, але насправді підважує запевнення міністра. Додатковий зміст полягає в натяку, що „plan” може бути лише зручним виправданням. Прочитання цього як похвали, нейтральної інформації або прохання суперечить тону речення.

Правило: додатковий зміст та іронія в публіцистичному висловлюванні
49. (C1)

W komentarzu publicystycznym pada zdanie: „Trudno nie podziwiać rozmachu tej reformy: w ciągu tygodnia zdążyła wzbudzić protesty wszystkich zainteresowanych stron”. Jakie nastawienie mówiącego wyraża ta wypowiedź?
1. A. Ironiczną i krytyczną ocenę skutków reformy.
2. B. Neutralne wyliczenie kolejnych etapów reformy.
3. C. Entuzjastyczne poparcie dla tempa reformy.
4. D. Pojednawczy apel do przeciwników reformy.
Полоніуш пояснює:

Перша частина речення на перший погляд звучить схвально, але друга виявляє іронію: наслідком реформи є масові протести. Мовець не підтримує реформу, а критикує її через контраст між словом „podziwiać” і негативним результатом. Це також не нейтральний виклад, бо добір слів виразно оцінює описувану ситуацію.

Правило: розпізнавання реєстру і ставлення в публіцистичному висловлюванні
50. (C1)

W nagraniu pada zdanie: „Nie twierdzę, że minister pomylił się w obliczeniach; powiem tylko, że kalkulator chyba też miał dziś wolne”. Jaka jest intencja mówiącego?
1. A. Informuje o technicznej awarii sprzętu w ministerstwie.
2. B. Ironicznie podważa wiarygodność przedstawionych danych.
3. C. Neutralnie streszcza przebieg pracy nad obliczeniami.
4. D. Uprzejmie prosi ministra o ponowne użycie kalkulatora.
Полоніуш пояснює:

Формулювання про калькулятор, який „miał dziś wolne”, не є дослівною інформацією, а алюзією та іронією. Мовець не висловлює критику прямо, а натякає, що розрахунки ненадійні. Інші інтерпретації трактують висловлювання дослівно або приписують йому функцію прохання, якої в цитаті немає.

Правило: додаткове значення й алюзія в публіцистичному висловлюванні
51. (C1)

W nagraniu publicysta mówi: „Czy naprawdę ktoś wierzy, że kolejna komisja sama rozwiąże problem?”. Jaka jest intencja tej wypowiedzi?
1. A. Zachęcenie słuchaczy do zgłaszania się do komisji.
2. B. Poproszenie eksperta o opis procedury powołania komisji.
3. C. Uzyskanie informacji o liczbie osób popierających komisję.
4. D. Wyrażenie sceptycyzmu wobec proponowanego rozwiązania.
Полоніуш пояснює:

Риторичне питання (pytanie retoryczne) не служить для отримання інформації, а виражає оцінку мовця. У реченні „Czy naprawdę ktoś wierzy...” адресант ставить під сумнів сенс представленого розв’язання. Інтерпретації, що говорять про прохання, заохочення або інформаційне питання, ігнорують риторичний характер висловлювання.

Правило: риторичне питання (pytanie retoryczne) як носій оцінки в публіцистичному висловлюванні
52. (C1)

W nagraniu słyszysz: „Tu sekretariat komisji, czy rozmawiam z panią Anną Nowak? Chciałabym potwierdzić termin posiedzenia”. Kto i w jakiej sytuacji najprawdopodobniej wypowiada te słowa?
1. A. Petentka składająca ustną skargę w sekretariacie komisji.
2. B. Uczestniczka posiedzenia kończąca oficjalne wystąpienie.
3. C. Dziennikarka zadająca pytanie podczas konferencji prasowej.
4. D. Pracownica instytucji rozpoczynająca rozmowę telefoniczną.
Полоніуш пояснює:

Формула „Tu sekretariat komisji” та питання „czy rozmawiam z...” типові для початку телефонної розмови й ідентифікації співрозмовника. Висловлювання не пасує до конференції, скарги чи публічного виступу, бо містить безпосередню перевірку особи на іншому боці. У польській телефонній комунікації такі формули є сильним сигналом комунікативної ситуації.

Правило: формула початку телефонної розмови й ідентифікація співрозмовника
53. (C1)

W rozmowie telefonicznej słyszysz: „Tu sekretariat redakcji, dzwonię w sprawie autoryzacji wywiadu. Czy zastałam panią doktor?”. Co wynika z tej wypowiedzi?
1. A. Osoba mówiąca prosi o osobiste przyjście do redakcji.
2. B. Osoba mówiąca kończy rozmowę i żegna rozmówczynię.
3. C. Osoba mówiąca informuje, że doktor nie ma w redakcji.
4. D. Osoba mówiąca dzwoni i sprawdza, czy rozmawia z właściwą osobą.
Полоніуш пояснює:

У польській телефонній комунікації формула „Czy zastałam panią doktor?” означає питання, чи можна поговорити з цією особою. Це не інформація про фізичну присутність у редакції і не заклик прийти. Вона також не виконує функції завершення розмови.

Правило: формула початку телефонної розмови й ідентифікація співрозмовника
54. (C1)

W wypowiedzi eksperta słyszysz: „To rozwiązanie jest tanie, właściwie: tanie tylko w pierwszym roku, bo później koszty obsługi gwałtownie rosną”. Co sygnalizuje wtrącenie „właściwie”?
1. A. Rozpoczęcie nowego tematu i odejście od wcześniejszej oceny.
2. B. Korektę wcześniejszego, zbyt prostego stwierdzenia.
3. C. Przytoczenie dosłownej opinii innego eksperta o kosztach.
4. D. Zakończenie argumentacji i przejście do części z pytaniami.
Полоніуш пояснює:

Вставка (wtrącenie) „właściwie” у цьому контексті вводить автокорекцію: мовець звужує значення попереднього слова „tanie”. Він не змінює теми й не цитує чужої думки, а уточнює власну оцінку. Такі корекції часті у спонтанних висловлюваннях і вимагають стежити за ходом думки мовця.

Правило: коригувальна вставка (wtrącenie) й автокорекція мовця