Лексика: навчання та освіта

Школа й університет, предмети та іспити, диплом і нострифікація, вивчення мови, студентське життя.

Рівні: B1 · B2 · C1 · 54 завдання

Читати статтю

1. (B1)

Dziś wieczorem ... do jutrzejszego sprawdzianu z biologii.
1. A. uczę
2. B. uczę się
3. C. studiuję
4. D. prowadzę
Полоніуш пояснює:

Коли хтось готується до контрольної роботи, ми кажемо, що „uczy się do sprawdzianu”. „Studiować” зазвичай стосується навчання у виші, а не підготовки до однієї контрольної роботи. „Uczę” вимагає додатка (dopełnienie), наприклад „uczę brata”, а „prowadzę” не поєднується в цьому значенні з контрольної роботою.

Правило: керування дієслова (czasownik) uczyć się з прийменником (przyimek) do у значенні підготовки
2. (B1)

Jako student chodzę na lektorat, bo chcę lepiej mówić po polsku; dlatego regularnie ... języka polskiego.
1. A. uczę się
2. B. studiuję
3. C. nauczam
4. D. uczę
Полоніуш пояснює:

Коли ми здобуваємо знання для себе, кажемо „uczę się” і поєднуємо це дієслово (czasownik) з родовим відмінком (dopełniacz): „języka polskiego”. „Uczę” і „nauczam” означають, що хтось є вчителем, тому не підходять до поданої мети. „Studiuję języka” має неправильний відмінок (przypadek), а саме дієслово „studiować” стосується передусім напряму навчання у виші.

Правило: керування дієслова (czasownik) uczyć się з родовим відмінком (dopełniacz) і uczyć kogoś czegoś
3. (B1)

Jutro mam sprawdzian z historii, więc dziś wieczorem będę się ...
1. A. studiować
2. B. nauczać
3. C. uczyć
4. D. zdawać
Полоніуш пояснює:

Коли ми готуємося до контрольної роботи, кажемо „uczyć się”. „Nauczać” означає навчати інших людей, а „zdawać” стосується іспиту або контрольної роботи. „Studiować” стосується передусім навчання у виші або дуже детального аналізування чогось.

Правило: різниця значень між uczyć się, nauczać, studiować і zdawać
4. (B1)

Jutro o 9.00 będę ... egzamin ustny, a wynik poznam dopiero za tydzień.
1. A. oddać
2. B. zdawać
3. C. pisać
4. D. zaliczyć
Полоніуш пояснює:

Коли говоримо про складання іспиту, використовуємо дієслово (czasownik) „zdawać”. „Pisać” підходить до письмового іспиту, „oddać” поєднується, наприклад, із домашнім завданням, а „zaliczyć” означає отримання позитивного результату.

Правило: сполучуваність дієслова (czasownik) „zdawać” з іменником (rzeczownik) „egzamin”
5. (B1)

Jutro o dziewiątej zaczynam egzamin ustny. Będę go wtedy ...
1. A. uczyć
2. B. dostać
3. C. zdać
4. D. zdawać
Полоніуш пояснює:

У реченні йдеться про дію, що триває під час іспиту, тому правильним є „zdawać”. Форма (forma) „zdać” означає результат іспиту і не утворює правильної конструкції з „będę” у цьому значенні. „Dostać” і „uczyć” не підходять за значенням до іменника (rzeczownik) „egzamin” у цьому контексті.

Правило: уживання дієслова (czasownik) zdawać у значенні приступати до іспиту
6. (B1)

Jutro o ósmej będę ... egzamin ustny, więc spóźnię się na ćwiczenia.
1. A. studiować
2. B. zdać
3. C. zdawać
4. D. zaliczyć
Полоніуш пояснює:

Коли говоримо про складання іспиту, використовуємо форму (forma) „zdawać egzamin”. „Zdać” означає позитивний результат іспиту, а в майбутньому часі (czas przyszły) має форму „zdam”, а не „będę zdać”. „Studiować” не поєднується з іспитом, а „będę zaliczyć” є неправильною формою.

Правило: видова різниця (aspekt) між zdawać і zdać egzamin
7. (B1)

Marta jest studentką. W październiku zaczęła pierwszy ... studiów.
1. A. egzamin
2. B. świadectwo
3. C. klasę
4. D. rok
Полоніуш пояснює:

У закладі вищої освіти говорять про перший, другий або третій rok studiów. „Klasa” стосується школи, а не вищої освіти. „Świadectwo” і „egzamin” не називають етапу навчання.

Правило: колокація (kolokacja) pierwszy rok studiów
8. (B1)

Moja córka ma cztery lata i codziennie chodzi do ...
1. A. przedszkola
2. B. liceum
3. C. uczelni
4. D. technikum
Полоніуш пояснює:

Діти віком чотирьох років ходять до „przedszkola”. „Liceum” і „technikum” - це школи для старшої молоді, а „uczelnia” - це заклад вищої освіти для студентів.

Правило: добір назви типу школи до віку учня
9. (B1)

Na ćwiczeniach z biologii obecność jest obowiązkowa; kto opuści trzy spotkania, nie dostanie ...
1. A. wykładu
2. B. zaliczenia
3. C. lekcji
4. D. świadectwa
Полоніуш пояснює:

В університеті або на курсі можна отримати zaliczenie з предмета, якщо виконати вимоги викладача. „Świadectwo” - це документ після навчального року або після закінчення школи, не після окремих практичних занять. „Wykład” і „lekcja” називають тип занять, а не результат із предмета.

Правило: колокація (kolokacja): dostać zaliczenie
10. (B1)

Na koniec roku dostałem dokument z ocenami ze wszystkich przedmiotów. To było ...
1. A. ćwiczenia
2. B. zaliczenie
3. C. świadectwo
4. D. technikum
Полоніуш пояснює:

Документ з оцінками, який учень отримує наприкінці року, - це „świadectwo”. „Technikum” означає тип школи, а не документ. „Zaliczenie” є результатом з предмета або занять, натомість „ćwiczenia” - це форма занять.

Правило: назви шкільних документів
11. (B1)

Na uczelni chodzę na ... języka polskiego; dużo mówimy, piszemy i słuchamy nagrań.
1. A. technikum
2. B. świadectwo
3. C. przedszkole
4. D. lektorat
Полоніуш пояснює:

Мовні заняття у закладі вищої освіти називають lektoratem. „Świadectwo” - це документ з оцінками, а „przedszkole” і „technikum” - це типи освітніх закладів. Ці слова не підходять до назви занять з мови.

Правило: колокація (kolokacja) lektorat języka obcego
12. (B1)

Na uczelni mam dwa razy w tygodniu zajęcia z języka polskiego. To jest ...
1. A. świadectwo
2. B. technikum
3. C. wykład
4. D. lektorat
Полоніуш пояснює:

Заняття з іноземної мови у закладі вищої освіти - це „lektorat”. „Wykład” - це заняття, під час яких викладач говорить до студентів на визначену тему. „Świadectwo” є документом, а „technikum” - це тип середньої школи.

Правило: колокації (kolokacje) в академічній польській мові щодо мовних занять
13. (B1)

Na uczelni okres zajęć od października do czerwca to ...
1. A. rok szkolny
2. B. klasa szkolna
3. C. ocena końcowa
4. D. rok akademicki
Полоніуш пояснює:

Щодо закладу вищої освіти вживають вираз „rok akademicki”. „Rok szkolny” стосується шкіл, а не навчання у виші. „Klasa szkolna” означає групу учнів або приміщення, а „ocena końcowa” - це оцінка наприкінці навчання.

Правило: колокації (kolokacje) в академічній польській мові
14. (B1)

Na uczelni z wychowania fizycznego nie mam egzaminu pisemnego; muszę tylko dostać ...
1. A. świadectwo
2. B. zaliczenie
3. C. dyplom
4. D. wykład
Полоніуш пояснює:

У закладі вищої освіти можна отримати „zaliczenie” з предмета, тобто підтвердження, що вимоги було виконано. „Wykład” - це вид занять, а не результат навчання. „Dyplom” і „świadectwo” - це документи, які отримують після завершення етапу освіти, а не за окремий предмет.

Правило: колокація (kolokacja) dostać zaliczenie z przedmiotu
15. (B1)

Nie jestem jeszcze na uczelni; po szkole podstawowej wybrałem szkołę, w której będę przygotowywać się do matury. To ...
1. A. przedszkole
2. B. liceum
3. C. uczelnia
4. D. lektorat
Полоніуш пояснює:

Після початкової школи можна вибрати, зокрема, „liceum”, тобто середню школу, що готує до матури. „Uczelnia” є закладом вищої освіти, тому з'являється лише після матури. „Przedszkole” є для малих дітей, а „lektorat” - це заняття з мови, а не тип школи.

Правило: назви типів шкіл
16. (B1)

Pani Anna pracuje w szkole podstawowej i ... dzieci matematyki.
1. A. uczy się
2. B. uczy
3. C. zdaje
4. D. studiuje
Полоніуш пояснює:

Конструкція (konstrukcja) „uczyć kogoś czegoś” означає передавання комусь знань. „Uczyć się” означає здобувати знання самостійно, тому не підходить до nauczycielki в цьому реченні. „Studiuje” і „zdaje” не поєднуються правильно з виразом (wyrażenie) „dzieci matematyki”.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) uczyć kogoś czegoś
17. (B1)

W soboty Ola pomaga młodszemu bratu i ... go geografii.
1. A. uczy
2. B. zdaje
3. C. uczy się
4. D. studiuje
Полоніуш пояснює:

Коли ми передаємо комусь знання, говоримо „uczyć kogoś czegoś”, наприклад „uczy go geografii”. „Uczyć się” означає здобувати знання самостійно, тому не підходить до займенника (zaimek) „go”. „Studiuje” стосується навчання у виші, а „zdaje” поєднується з іспитом або контрольної роботою.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) uczyć kogoś czegoś
18. (B1)

Wczoraj Marek miał egzamin z biologii. Dostał pozytywną ocenę, więc egzamin ...
1. A. studiował
2. B. uczył się
3. C. zdał
4. D. zdawał
Полоніуш пояснює:

Якщо хтось отримав позитивну оцінку з іспиту, ми говоримо, що іспит „zdał”. „Zdawał” описує складання іспиту або його перебіг, а не кінцевий результат. „Studiował” і „uczył się” не утворюють правильної колокації (kolokacja) з іменником (rzeczownik) „egzamin” у цьому реченні.

Правило: видова різниця (aspekt) між zdawać a zdać egzamin
19. (B2)

Aby kontynuować naukę w Polsce po szkole za granicą, kandydat złożył dokumenty potrzebne do ... wykształcenia zdobytego poza krajem.
1. A. uznania
2. B. rekrutacji
3. C. sesji
4. D. obrony
Полоніуш пояснює:

„Uznanie wykształcenia” - це адміністративне підтвердження рівня освіти, здобутої за кордоном. „Obrona” стосується дипломної роботи, „rekrutacja” - процесу вступу на навчання, а „sesja” - періоду іспитів.

Правило: колокація (kolokacja) uznanie wykształcenia
20. (B2)

Lekarka, która ukończyła studia poza Unią Europejską, złożyła na polskiej uczelni wniosek o ..., aby jej dyplom dawał w Polsce odpowiednie uprawnienia.
1. A. sesję dyplomu
2. B. obronę dyplomu
3. C. nostryfikację dyplomu
4. D. rekrutację dyplomu
Полоніуш пояснює:

„Nostryfikacja dyplomu” - це процедура визнання диплома, отриманого за кордоном. „Obrona dyplomu” стосується завершення навчання, а „rekrutacja” - прийому кандидатів на навчання. „Sesja dyplomu” не є правильним сполученням в академічній польській мові.

Правило: колокація (kolokacja) nostryfikacja dyplomu
21. (B2)

Maria była chora, więc w pierwszym terminie nie mogła ... do egzaminu z prawa administracyjnego.
1. A. przystąpić
2. B. zdać
3. C. obronić
4. D. zaliczyć
Полоніуш пояснює:

Правильне сполучення - це „przystąpić do egzaminu”, тобто взяти в ньому участь. „Zdać” і „zaliczyć” безпосередньо поєднуються з назвою іспиту або предмета й означають отримання позитивного результату, а „obronić” стосується дипломної роботи.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) przystąpić do egzaminu і значення дієслів zdać та zaliczyć
22. (B2)

Na formularzu rekrutacyjnym kandydat wybrał kierunek „informatyka”, a jako ... wskazał cyberbezpieczeństwo.
1. A. akademik
2. B. specjalność
3. C. sesję
4. D. stypendium
Полоніуш пояснює:

„Specjalność” - це вужча сфера навчання в межах обраного напряму навчання. „Stypendium” означає фінансову підтримку, „sesja” - це період іспитів, а „akademik” - місце проживання студентів.

Правило: значеннєва різниця між kierunkiem a specjalnością studiów
23. (B2)

Na studiach magisterskich wybrałem „ekonomię” jako kierunek, a „analiza finansowa” to moja ... .
1. A. specjalność
2. B. nostryfikacja
3. C. rekrutacja
4. D. sesja
Полоніуш пояснює:

„Specjalność” - це вужча сфера, обрана в межах напряму навчання. „Sesja” означає період іспитів, „rekrutacja” стосується прийому кандидатів, а „nostryfikacja” є процедурою визнання іноземного диплома. Ці слова не називають частину програми, обрану в межах напряму.

Правило: розрізнення термінів kierunek і specjalność
24. (B2)

Na trzecim semestrze wybiera się ..., czyli węższy zakres studiów w ramach kierunku.
1. A. stypendium
2. B. sesję
3. C. indeks
4. D. specjalność
Полоніуш пояснює:

В академічній польській мові „specjalność” означає вужчий профіль навчання в межах певного напряму. „Sesja” - це період іспитів, „indeks” - це документ або електронний запис перебігу навчання, а „stypendium” - це форма фінансової підтримки.

Правило: колокації (kolokacje) і назви понять в академічній польській мові
25. (B2)

Nie mogę dziś dyżurować w samorządzie, bo jutro mam egzamin poprawkowy z prawa konstytucyjnego i muszę ... .
1. A. uczyć się do egzaminu
2. B. studiować do egzaminu
3. C. uczyć do egzaminu
4. D. nauczać się egzaminu
Полоніуш пояснює:

Коли хтось сам готується до іспиту, кажуть, що „uczy się do egzaminu”. „Uczyć do egzaminu” означало б навчання когось, а не власне навчання. „Studiować do egzaminu” - це калька з англійської мови, а „nauczać się egzaminu” - неправильна конструкція.

Правило: керування (rekcja) і значення дієслів (czasowniki) uczyć się, uczyć і studiować
26. (B2)

Nie prowadzę zajęć, tylko sam ... polskiego na kursie językowym.
1. A. uczę się
2. B. studiuję
3. C. nauczam
4. D. uczę
Полоніуш пояснює:

Дієслово (czasownik) „uczyć się” поєднується з родовим відмінком (dopełniacz) і означає здобування знань: „uczę się polskiego”. „Uczę” і „nauczam” означають, що хтось проводить заняття для інших, що суперечить контексту. „Studiuję” стосується передусім вищого навчання, а в цьому реченні додатково не пасує до форми „polskiego”.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) uczyć się з родовим відмінком (dopełniacz) і різниця між uczyć się та uczyć
27. (B2)

Osobą, pod której kierunkiem student przygotowuje pracę dyplomową, jest ...
1. A. rekrutacja
2. B. promotor
3. C. akademik
4. D. semestr
Полоніуш пояснює:

„Promotor” - це викладач університету, який опікується студентом під час написання дипломної роботи. „Rekrutacja” означає прийом кандидатів на навчання, „semestr” - це частина академічного року, а „akademik” - це студентський гуртожиток.

Правило: назви осіб та інституцій в академічній польській мові
28. (B2)

Osoba z zagranicznym dyplomem, która chce potwierdzić jego równoważność w Polsce, składa wniosek o ...
1. A. nostryfikację dyplomu
2. B. stypendium socjalne
3. C. rekrutację na studia
4. D. obronę pracy
Полоніуш пояснює:

„Nostryfikacja dyplomu” - це процедура підтвердження рівнозначності диплома, отриманого за кордоном. „Stypendium socjalne” стосується фінансової допомоги, „rekrutacja na studia” - прийому кандидатів, а „obrona pracy” - завершального етапу навчання.

Правило: колокації (kolokacje), що стосуються dyplomu і uznania wykształcenia
29. (B2)

Po obronie licencjatu Ewa kontynuuje naukę na tym samym kierunku; od października rozpoczyna ... .
1. A. studia pierwszego stopnia
2. B. obronę dyplomu
3. C. nostryfikację dyplomu
4. D. studia drugiego stopnia
Полоніуш пояснює:

Після здобуття ліценціату природним етапом подальшого навчання на тому самому напрямі є „studia drugiego stopnia”. „Studia pierwszego stopnia” ведуть до ліценціату або інженерного ступеня, тому не є продовженням після ліценціату на тому самому напрямі. „Obrona dyplomu” і „nostryfikacja dyplomu” не означають початку наступного етапу навчання.

Правило: назви рівнів навчання після ліценціату
30. (B2)

Po obronie pracy dyplomowej absolwent otrzymuje ... ukończenia studiów.
1. A. dyplom
2. B. indeks
3. C. sesję
4. D. akademik
Полоніуш пояснює:

Документом, що підтверджує закінчення навчання, є „dyplom”. „Indeks” служить для записування перебігу навчання, „sesja” - це екзаменаційний період, а „akademik” означає місце проживання студентів.

Правило: колокації (kolokacje), що стосуються закінчення навчання
31. (B2)

Po uzyskaniu licencjatu i pozytywnym wyniku rekrutacji Paweł rozpoczął ...
1. A. stypendium naukowe
2. B. sesję poprawkową
3. C. obronę magisterską
4. D. studia drugiego stopnia
Полоніуш пояснює:

Після ліценціату природним наступним етапом навчання в закладі вищої освіти є „studia drugiego stopnia”. „Sesja poprawkowa” означає період іспитів, „obrona magisterska” є одноразовою подією, а „stypendium naukowe” - це форма фінансової підтримки, а не етап навчання.

Правило: назви етапів вищої освіти
32. (B2)

Student chce pisać pracę magisterską o dwujęzyczności, dlatego musi najpierw znaleźć ..., który zgodzi się ją prowadzić.
1. A. promotora
2. B. semestr
3. C. akademik
4. D. indeks
Полоніуш пояснює:

Дипломною роботою керує „promotor”, тобто академічний викладач, який опікується студентом під час написання роботи. „Indeks” - це документ або елемент системи оцінювання, „semestr” - це частина академічного року, а „akademik” - це студентський гуртожиток.

Правило: колокації (kolokacje) в академічній польській мові: promotor pracy dyplomowej
33. (B2)

Uczelnia wymaga, aby kandydat z dyplomem spoza Unii przedstawił decyzję o ... dyplomu.
1. A. nostryfikacji
2. B. obronie
3. C. sesji
4. D. rekrutacji
Полоніуш пояснює:

„Nostryfikacja dyplomu” - це формальне підтвердження еквівалентності диплома, отриманого за кордоном. „Rekrutacja” стосується прийому кандидатів, „sesja” - періоду іспитів, а „obrona” - дипломної роботи.

Правило: колокація (kolokacja) nostryfikacja dyplomu
34. (B2)

W podaniu o przeniesienie na inną uczelnię trzeba podać numer ..., żeby dziekanat mógł sprawdzić dotychczasowe zaliczenia w systemie.
1. A. stypendium
2. B. promotora
3. C. akademika
4. D. indeksu
Полоніуш пояснює:

У контексті навчання використовують сполучення „numer indeksu”, бо індекс ідентифікує студента і перебіг його навчання. „Akademik” - це студентський гуртожиток, „stypendium” - це фінансова допомога, а „promotor” - це керівник дипломної роботи. Ці слова не слугують для ідентифікації оцінок і заліків у системі закладу вищої освіти.

Правило: колокація (kolokacja) numer indeksu
35. (B2)

Wczoraj od 9.00 do 12.00 ... egzamin z pedagogiki; wyniki poznam dopiero jutro.
1. A. zdałem
2. B. zdawałem
3. C. oddałem
4. D. uczyłem
Полоніуш пояснює:

Дієслово (czasownik) „zdawać” означає складати іспит або перебувати в процесі іспиту, без інформації про результат. „Zdać” означає отримати позитивний результат, тому не пасує до речення, у якому результати будуть відомі лише завтра. „Oddać” поєднується, наприклад, із письмовою роботою, а „uczyć” вимагає іншої конструкції: „uczyć się do egzaminu”.

Правило: видова різниця (różnica aspektowa) між zdawać і zdać egzamin
36. (B2)

Wczoraj Piotr po raz pierwszy ... do egzaminu z języka akademickiego; wyniki komisja ogłosi za tydzień.
1. A. przystąpił
2. B. zaliczył
3. C. obronił
4. D. zdał
Полоніуш пояснює:

З прийменником (przyimek) „do” поєднується дієслово (czasownik) „przystąpić”: можна „przystąpić do egzaminu”, тобто взяти в ньому участь. „Zdać” і „zaliczyć” поєднуються безпосередньо зі знахідним відмінком (biernik): „zdać egzamin”, „zaliczyć egzamin”, і означають позитивний результат. „Obronić” стосується передусім дипломної роботи, а не самого факту участі в іспиті.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) przystąpić do egzaminu та різниця між przystąpić і zdać
37. (C1)

Absolwent zagranicznej uczelni złożył wniosek o ... dyplomu, aby móc kontynuować karierę akademicką w Polsce.
1. A. recenzję
2. B. bibliografię
3. C. nostryfikację
4. D. publikację
Полоніуш пояснює:

Офіційне визнання іноземного диплома в Польщі називається „nostryfikacją dyplomu”. „Publikacja” - це оприлюднення тексту друком або в інтернеті, „bibliografia” - це список джерел, а „recenzja” - це оцінка роботи або публікації. Ці іменники (rzeczowniki) належать до академічної мови, але не означають процедури визнання диплома.

Правило: значення іменника (rzeczownik) nostryfikacja в академічному контексті
38. (C1)

Autor, cytując definicję, powinien w przypisie ... na źródło, a nie ograniczać się do ogólnej bibliografii.
1. A. podać się
2. B. przypisać się
3. C. powołać się
4. D. oprzeć się
Полоніуш пояснює:

Зворотне дієслово (czasownik zwrotny) „powołać się” вимагає прийменника (przyimek) „na” і знахідного відмінка (biernik): „na źródło”. „Oprzeć się” вимагає місцевого відмінка (miejscownik) після „na”, тому не пасує до форми „na źródło”. „Przypisać się” і „podać się” мають інші значення і не утворюють правильної конструкції в цьому контексті.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) powołać się na coś
39. (C1)

Komisja wyjaśniła, że osoby, które w czerwcu nie ... egzaminu certyfikatowego, mogą przystąpić do niego ponownie we wrześniu.
1. A. oddawały
2. B. studiowały
3. C. zdały
4. D. zdawały
Полоніуш пояснює:

У цьому реченні йдеться про результат іспиту, тому правильною є форма „nie zdały egzaminu”. „Nie zdawały” означало б, що ці особи взагалі не приступали до іспиту, що суперечить інформації про повторний термін. „Studiowały egzamin” і „oddawały egzamin” є помилковими словосполученнями.

Правило: смислова різниця між zdać і zdawać egzamin
40. (C1)

Na warsztatach redaktor akademicki ... doktorantów sporządzania przypisów zgodnych z wymaganiami wydawnictwa.
1. A. zdaje
2. B. uczy
3. C. studiuje
4. D. uczy się
Полоніуш пояснює:

Коли хтось передає комусь знання, вживають дієслово (czasownik) „uczyć” з особовим додатком (dopełnienie osobowe) і віддієслівним іменником (rzeczownik odczasownikowy) у родовому відмінку (dopełniacz): „uczyć doktorantów sporządzania”. „Uczyć się” означає засвоєння знань підметом (podmiot), а не навчання інших. „Studiować” стосується вищої освіти або поглибленого аналізу, не має керування (rekcja) „studiować kogoś czegoś”; „zdawać” поєднується з іспитом.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) uczyć kogoś czegoś і різниця між uczyć та uczyć się
41. (C1)

Od października Marta ... filologię polską na Uniwersytecie Warszawskim i mieszka w domu studenckim.
1. A. uczy
2. B. naucza
3. C. studiuje
4. D. zdaje
Полоніуш пояснює:

Назву напряму навчання в закладі вищої освіти поєднуємо з дієсловом (czasownik) „studiować”: можна „studiować filologię, prawo albo medycynę”. „Uczyć” і „nauczać” означають передавання знань іншим особам, а не перебування в ролі студента. „Zdawać” стосується іспиту, а не напряму навчання.

Правило: уживання дієслова (czasownik) studiować щодо вищої освіти
42. (C1)

Po analizie ankiet zespół ... wniosek, że forma zdalna sprzyja konsultacjom indywidualnym.
1. A. sformułował
2. B. postąpił
3. C. przeprowadził
4. D. wykonał
Полоніуш пояснює:

Дієслово (czasownik) „sformułować” поєднується з іменником (rzeczownik) „wniosek”, коли йдеться про надання думці словесної форми після аналізу або міркування. „Przeprowadzić” поєднується з дослідженням, анкетою або експериментом, а „wykonać” із завданням або технічною дією. „Postąpić wniosek” не є правильною колокацією (kolokacja) у польській мові.

Правило: колокації (kolokacja) в академічній польській мові: sformułować wniosek
43. (C1)

Po otrzymaniu recenzji autorka musiała ... uwagi recenzenta w nowej wersji artykułu.
1. A. wliczyć
2. B. policzyć
3. C. uwzględnić
4. D. zaliczyć
Полоніуш пояснює:

У контексті редагування наукового тексту кажуть, що автор „uwzględnia uwagi” рецензента, тобто бере їх до уваги і вносить виправлення. „Zaliczyć”, „policzyć” і „wliczyć” стосуються інших дій і не утворюють правильної колокації (kolokacja) з іменником (rzeczownik) „uwagi” у цьому значенні.

Правило: колокація (kolokacja) uwzględnić uwagi recenzenta
44. (C1)

Po publicznej obronie rada dyscypliny nadała badaczce ... doktora nauk społecznych.
1. A. rangę
2. B. notę
3. C. ocenę
4. D. stopień
Полоніуш пояснює:

У польській академічній системі doktor є науковим ступенем, тому рада дисципліни надає „stopień doktora”. „Ocena” і „nota” стосуються результату оцінювання, а „ranga” не є офіційним окресленням академічної кваліфікації.

Правило: академічна термінологія (terminologia akademicka): науковий ступінь (stopień naukowy) doktora
45. (C1)

Po zajęciach doktorant przez dwie godziny ... do jutrzejszego kolokwium z metodologii badań.
1. A. uczy się
2. B. studiuje
3. C. naucza
4. D. uczy
Полоніуш пояснює:

Коли ми говоримо про підготовку себе до контрольної роботи або іспиту, уживаємо конструкцію „uczyć się do czegoś”. Дієслова (czasowniki) „uczyć” і „nauczać” означають „przekazywać wiedzę” і в цьому контексті не поєднуються з прийменником (przyimek) „do”. „Studiować” стосується передусім навчання у закладі вищої освіти або глибокого аналізу матеріалу, а не підготовки до колоквіуму.

Правило: керування (rekcja) дієслова (czasownik) „uczyć się” у значенні підготовки до контрольної роботи
46. (C1)

Rada wydziału uznała, że zagraniczny dyplom nie daje jeszcze uprawnień zawodowych, dlatego absolwent rozpoczął procedurę ... w Polsce.
1. A. recenzji
2. B. akredytacji
3. C. ratyfikacji
4. D. nostryfikacji
Полоніуш пояснює:

Визнання іноземного диплома в польській системі називається „nostryfikacją”. „Akredytacja” зазвичай стосується установи або напряму навчання, а „ratyfikacja” стосується міжнародних договорів. „Recenzja” є оцінкою тексту або доробку, а не процедурою визнання диплома.

Правило: значення терміна (termin) nostryfikacja dyplomu
47. (C1)

W części teoretycznej autorka ... hipotezę, którą następnie weryfikuje w badaniu ankietowym.
1. A. wydaje
2. B. pisze
3. C. stawia
4. D. robi
Полоніуш пояснює:

У польській академічній мові кажуть, що дослідник „stawia” або „formułuje” гіпотезу. Форми „robi hipotezę”, „pisze hipotezę” і „wydaje hipotezę” є помилковими кальками або невдалими сполученнями слів.

Правило: колокація (kolokacja) postawić hipotezę
48. (C1)

W maju kandydat tylko ... egzamin kwalifikacyjny, ponieważ wynik pozytywny uzyskał dopiero w czerwcu.
1. A. nostryfikował
2. B. zdawał
3. C. zdał
4. D. zaliczył
Полоніуш пояснює:

Недоконане „zdawać egzamin” означає складати іспит або перебувати в процесі складання іспиту і не визначає результату. Доконане (aspekt dokonany) „zdać” та „zaliczyć” повідомляють про позитивний результат, що суперечить подальшій частині речення. „Nostryfikować” стосується визнання іноземного диплома, а не самого іспиту.

Правило: видова різниця (różnica aspektowa) між zdawać і zdać egzamin
49. (C1)

W przypisie autor ... najnowszą monografię Kowalskiej jako źródło danych statystycznych.
1. A. powołuje się na
2. B. przeprowadza
3. C. nostryfikuje
4. D. formułuje
Полоніуш пояснює:

У науковому стилі можна „powołać się na źródło”, тобто вказати текст, з якого походить інформація. „Przeprowadza” поєднується з іменниками (rzeczownik) такими як „badanie” або „analiza”, а не з монографією як джерелом. „Formułuje” пасує до „tezy”, „hipotezy” або „wniosku”, а „nostryfikuje” стосується визнання іноземного диплома.

Правило: наукова колокація (kolokacja naukowa) powołać się na źródło
50. (C1)

W przypisie doktorant ... na raport ministerstwa, podając pełny opis bibliograficzny.
1. A. powołuje się
2. B. przywołuje się
3. C. powołuje
4. D. cytuje się
Полоніуш пояснює:

Правильний вислів має форму „powołać się na źródło”. Дієслово (czasownik) вимагає займенника (zaimek) „się” та прийменника (przyimek) „na”. Форми „cytuje się na”, „powołuje na” і „przywołuje się na” є неправильними в цьому синтаксичному контексті.

Правило: керування (rekcja) вислову powołać się na źródło
51. (C1)

W systemie widnieje informacja, że kandydat ... egzamin, ponieważ uzyskał 82% punktów.
1. A. zdawał
2. B. składał
3. C. oddawał
4. D. zdał
Полоніуш пояснює:

Якщо подаємо позитивний результат іспиту, використовуємо дієслово (czasownik) доконаного виду (aspekt dokonany) „zdać”. „Zdawał” означає, що хтось складав іспит, але не повідомляє про результат. „Oddawał” і „składał” є кальками або помилковими сполученнями в цьому контексті.

Правило: семантична різниця (różnica znaczeniowa) між zdawać і zdać egzamin
52. (C1)

We wstępie artykułu autor powinien ... stan badań, a dopiero potem przejść do własnej analizy.
1. A. opowiedzieć
2. B. nauczyć
3. C. przedstawić
4. D. postawić
Полоніуш пояснює:

У науковому стилі використовують сполучення „przedstawić stan badań”, тобто обговорити дотеперішні висновки щодо певної теми. „Opowiedzieć stan badań”, „nauczyć stan badań” і „postawić stan badań” порушують типову сполучуваність цього вислову.

Правило: колокація (kolokacja) przedstawić stan badań
53. (C1)

We wstępie do artykułu autorka ... hipotezę badawczą, którą następnie weryfikuje w części analitycznej.
1. A. powołuje
2. B. sporządza
3. C. formułuje
4. D. przeprowadza
Полоніуш пояснює:

У польській академічній мові гіпотезу „formułuje”, „stawia” або „wysuwa”, а дослідження „przeprowadza”. „Powołuje” поєднується з особою на посаду або, у зворотній конструкції (konstrukcja zwrotna), з джерелом. „Sporządza” стосується, наприклад, бібліографії, протоколу або списку, а не гіпотези.

Правило: колокації (kolokacje) у польській академічній мові: formułować hipotezę
54. (C1)

Za chwilę będę ... egzamin ustny przed komisją, dlatego proszę teraz nie dzwonić.
1. A. oddać
2. B. zdawać
3. C. złożyć
4. D. zdać
Полоніуш пояснює:

Після форми „będę” у складеному майбутньому часі (czas przyszły złożony) виступає недоконаний інфінітив (bezokolicznik niedokonany), тому правильно „będę zdawać”. „Zdać” є дієсловом (czasownik) доконаного виду (aspekt dokonany) і означає позитивний результат іспиту, а не саме приступання до нього. „Oddać” і „złożyć” не утворюють правильної колокації (kolokacja) з іменником (rzeczownik) „egzamin ustny” у цьому контексті.

Правило: видова різниця (różnica aspektowa) між zdawać і zdać egzamin